Упрощенная HTML-версия
173
5. Встановлено, що наукова спадщина Є.М. Лавренка в контексті розвитку
вітчизняної та світової біологічної науки становить близько 600 наукових і
науково-публіцистичних праць, серед яких найбільше уваги приділено
проблемам вивчення аридних і субаридних територій, ботаніко-географічного
районування, історії науки, історії флори і рослинності, охорони природи.
Доведено, що активна наукова та науково-організаційна діяльність ученого,
його фундаментальні праці з методичних і теоретичних проблем геоботаніки,
ботанічної географії та екології, що отримали визнання і поширення не тільки в
нашій країні, а й за кордоном, наукове та методичне керівництво великими
колективами вчених, численні учні та послідовники – визначили провідну роль
Є.М. Лавренка у розвитку ботанічної науки країни і місце лідера у становленні
й розвитку геоботаніки впродовж 40–80-х рр. ХХ ст. у СРСР та Монголії.