Упрощенная HTML-версия
172
-
охорона природи –
розгорнув активну роботу з організації нових і
збереження існуючих заповідників, систематизував списки цілинних територій
України, склав карти заповідних територій зони Степу, розробив план
географічної мережі заповідників СРСР та програму-інструкцію з організації
охорони ботанічних об’єктів, що сприяло збереженню біорізноманіття країни та
розвитку природоохоронної справи у всесоюзному та міжнародному масштабі;
-
історія ботанічної науки –
виявив себе як кваліфікований історик
ботанічної науки, що донині залишалося невисвітленим. Його публікації, де
вчений застосував проблемно-хронологічний, конкретно-історичний та
порівняльний аналіз,
умовно можна розділити на групи: 1) публікації,
присвячені біографіям та науковій діяльності окремих учених; 2) роботи, що
висвітлюють етапи розвитку ботаніки; 3) розвідки з історії функціонування
ботанічних установ.
4. Узагальнено і введено до наукового обігу маловідомі факти щодо
формування та функціонування наукової школи Є.М. Лавренка, яка розвивала
обґрунтовані вченим наукові напрями, які цілком або частково стосувалися
основних проблем геоботаніки. Умовно виділено основні тенденції досліджень
наукової школи вченого: 1) ботаніко-географічне вивчення аридних і
субаридних територій (І.М. Бейдеман, Уликпани Бекет, О.А. Волкова,
А.О. Горшкова,
Г.А. Глумов,
Цевгийн
Даважамц,
К.З. Закіров,
З.В. Карамишева, М.Л. Раменська, К.І. Рачковська, Л.Ю. Родін, М.С. Шалит,
В.М. Храмцов,
О.О. Юнатов);
2) систематика
рослин
(К.З. Закіров,
М.І. Рубцов); 3) вивчення болотної рослинності (Ф.Я. Левіна, М.І. Нейштадт);
4) геоботанічне
картографування
(О.А. Волкова,
Т.І. Ісаченко,
З.В. Карамишева, Ф.Я. Левіна, К.І. Рачковська, І.Н. Сафронова, В.М. Храмцов,
О.О. Юнатов);
5) екологія
рослин
(І.М. Бейдеман,
А.О. Горшкова,
А.Т. Рахманіна). Учений зробив вагомий внесок у підготовку наукових кадрів
Монгольської Народної Республіки, зусиллями яких створено перший в країні
Біологічний інститут.