Упрощенная HTML-версия
12
Становить інтерес стаття його товариша і колеги – М.І. Котова,
опублікована в «Наукових записках Харківської науково-дослідчої катедри
ботаніки» у 1927 р., де автор, наводячи відомості про нові й рідкісні рослини
околиць Харкова, зазначає, що низку видів знайдено Є.М. Лавренком або разом
з ним під час спільних екскурсій [3, с. 76, 79, 82–86].
У 1928 р. опубліковано рецензію Л. Берга на працю Є.М. Лавренка «Опис
сфагнових та гіпново-осокових болот колишньої Харківщини», яка за своєю
суттю є рефератом названої статті [4, с. 928–929]. Того ж року в повідомленні
С. Іллічевського «Обслідування цілинних степів Полтавщини в 1927 р.» автор
посилається на польові дослідження Є.М. Лавренка та його методику зведення
загального списку рослинності цілин у таблицю, а також висловлює йому
подяку за допомогу в організації екскурсії та за визначення деяких зібраних
рослин [5, с. 112].
Більшість публікацій радянського періоду – це рецензії на праці
Є.М. Лавренка або колективні труди під його редакцією. Академік АН СРСР,
дослідник флори, рослинності та рослинних ресурсів Кавказу О.А. Гроссгейм у
рецензії «О новом геоботаническом районировании Кавказа» дав професійну
оцінку виданню «Геоботаническое районирование СССР», підготовленому
Є.М. Лавренком (редактор та автор розділу «Євразійська степова область»),
В.П. Малєєвим («Середземноморська лісова область»), А.В. Прозоровським
(«Азійська пустельна область»), Є.В. Шиферс (опис більшості округів) і
Л.Ю. Родіним (опис округів північного Прикаспію). Автор рецензії наводить
помилки й неточності при розробці районування лісової та пустельної областей
і погоджується із запропонованим Є.М. Лавренком поділом степової.
О.А. Гроссгейм зауважує, що розробники не дотримали принципу, згаданого
редактором видання в передмові, а саме: що запропоноване геоботанічне
районування побудоване з урахуванням ознак самого рослинного покриву, а не
умов його існування. Як висновок, рецензент наголошує на необхідності
подальшої роботи з уточнення низки геоботанічних питань на Кавказі з
урахуванням напрацювань кавказьких ботаніків, а також на оновленні