Упрощенная HTML-версия
11
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1.
Ступінь наукової розробки проблеми
Ім’я видатного вітчизняного вченого, одного з організаторів геоботанічної
науки 20–80-х рр. ХХ ст., теоретика і практика геоботаніки, одного з
першопрохідців-дослідників у справі охорони природи, популяризатора
досягнень у галузі ботаніки академіка Є.М. Лавренка широковідоме не лише
колу спеціалістів-геоботаніків (дод. А). Однак до сьогодні залишається
комплексно не дослідженою як його біографія, особливо впродовж 1920–
1930 рр., так і відсутні узагальнюючі фундаментальні праці, що стосуються
аналізу його наукової спадщини.
Сукупність опублікованих робіт, які безпосередньо чи побіжно
висвітлюють життя та діяльність Є.М. Лавренка, можна поділити за часовим
принципом на дві групи:
?
радянська історіографія (1926–1991 рр.);
?
сучасна історіографія (1991–2016 рр.).
У першій групі публікацій виділено дві підгрупи: 1) видані на території
Радянського Союзу, 2) видані у цей період на території інших країн.
Історіографічний аналіз теми дослідження засвідчує, що однією з перших
згадок про науково-дослідну діяльність Є.М. Лавренка була стаття
«Региональное исследование Украины», опублікована у 1926 р., в якій йдеться
про дослідження Нижньодніпровських пісків комплексною експедицією, до
складу якої він входив як геоботанік [1, с. 135]. Того ж року у підсумковому
повідомленні «Робота науково-дослідчих катедр при інституті. Науково-
дослідча катедра ґрунтознавства» зазначається, що науковий співробітник
Є.М. Лавренко доповідав результати експедиції на прилюдному засіданні
кафедри [2, с. 126–128].