Упрощенная HTML-версия
106
природними районами Східного Паміру … і з усіма основними районами
пустелі Гобі на півдні Монгольської Народної Республіки (Джунгарська,
Заалтайська і Алашанська Гобі), а також з підгірними пустелями на заході
провінції Ганьсу в Китаї, між Наньпанем і Бейшанем (район м. Цзюцюань)»
[154, с. 3–4]. Флористичні та геоботанічні матеріали, які зібрав Є.М. Лавренко в
кожній з цих поїздок, він опублікував у багатьох роботах, що видавалися у різні
роки в Працях українських, всесоюзних і середньоазійських інститутів, у
працях експедицій, у зарубіжних виданнях, в різноманітних збірниках,
журналах, часто у співавторстві з супутниками своїх поїздок (до Монголії – з
І.П. Герасімовим,
О.О. Юнатовим;
Південного
Киргизстану
–
з
С.Я. Соколовим; у Казахстан – з З.В. Карамишевою і Є.І. Рачковською та ін.).
Усі ці публікації Є.М. Лавренка вирізняються великою точністю фактичних
даних і супроводжуються певними узагальненнями, які торкаються цікавих
проблем флористики і ботанічної географії.
Вивченню флори і рослинності аридних і субаридних територій сприяли не
тільки особисті дослідження Є.М. Лавренка, але і результати значної кількості
експедиційних і напівстаціонарних досліджень, організатором, керівником і
консультантом яких він був – Експедиція АН СРСР з полезахисного
лісорозведення в 1948–1952 рр..; Монгольська сільськогосподарська експедиція
АН СРСР у 1950–1952 рр.; Особлива комплексна експедиція землями нового
сільськогосподарського освоєння РВПС АН СРСР у 1954–1955 рр. (Казахстан);
Біокомплексна експедиція Ботанічного і Зоологічного інститутів АН СРСР у
Центральному Казахстані в 1957–1962 рр.; Спільна радянсько-монгольська
комплексна біологічна експедиція, яка розгорнула свою роботу в 1969 р, та ін.
Окремо слід виділити роль ученого в останній експедиції.
У цілому вона
характеризується тим, що за 30 років свого безперервного існування експедиція
перетворилася на найбільшу сухопутну експедицію світу, а її сукупний
науковий досвід не має аналогів у світовій науковій практиці. Є.М. Лавренко не
тільки розробив для майбутньої експедиції фундаментальну програму
досліджень, визначив її ефективну методологічну основу й брав активну участь