Упрощенная HTML-версия
105
РОЗДІЛ 3
НАУКОВА СПАДЩИНА Є.М. ЛАВРЕНКА
3.1. Основні напрями ботанічних досліджень Є.М. Лавренка
На основі аналізу наукових праць Є.М. Лавренка, його учнів і колег
умовно виділено основні напрями наукових досліджень ученого в галузі
ботаніки (дод. К).
Дослідження рослинного покриву аридних і субаридних територій.
Під час
численних поїздок у різні роки Є.М. Лавренко обстежив майже всю територію
степових і лісостепових районів Європейської частини СРСР, багато районів
Кавказу, здійснив численні поїздки до Казахстану, багато разів відвідував
пустельні райони Середньої Азії, гірські системи середньоазіатських республік,
Монгольську Народну Республіку, Китайську Народну Республіку, а також
тропічну західну Африку, Східні Альпи, високогірні Татри, низку районів
Польської Народної Республіки та Фінляндії. Для висвітлення масштабів
експедиційних досліджень наведемо цитату вченого з передмови до його
найвагомішого видання з цієї тематики «Основные черты ботанической
географии пустынь Евразии и Северной Африки»: «Я неодноразово перетинав
переважно в меридіональному напрямку пустелі Південного Казахстану, між
Приаральськими Каракумами і оз. Алаколь на сході Казахстану; мені, зокрема,
досить добре відомі типова північна пустеля Турана – Бетпак-Дала, а також
підгірні пустелі Джунгарского Алатау, хребта Кетмень і частково Заілійського
Алатау. Більш побіжно я ознайомився з піщаними пустелями Каракуми (в
Репетек) і Кизилкум (біля залишкових гір Тамди), а також з підгірними
низькотравними напівсаванами (ефемеровими пустелями, за деякими авторами)
між Ташкентом і Ленінабадом (нині м. Худжанд –
авт.
) в південному
Таджикистані, між річками Вахш і Кафірніган. Мені довелося спостерігати
також солянкові (едафічні) пустелі на відслоненнях соленосних порід в
Таджикистані, по річках Ягнобу, Фан-Дар’ї і Зеравшану. У центральноазійській
частині пустель Євразії я мав можливість ознайомитися майже з усіма