Упрощенная HTML-версия
65
випромінювання радіоактивної речовини перетвориться на грізні сили,
якщо накопичиться багато атомів радіоактивного елементу в невеликому
просторі [33, с. 70].
У 1922 р. за ініціативою В.І. Вернадського в Петрограді був
організований Державний радієвий інститут, який учений очолював до
1939 р. Основна діяльність інституту була спрямована на вивчення
атомної енергії. У 1927 р. академік виступив з доповіддю на XVII сесії
Міжнародного геологічного конгресу в Москві «О значении
радиогеологии для современной геологии». Зусиллями вченого в 1938 р.
у Радієвому інституті почав працювати перший в Радянському Союзі
циклотрон [13, с. 10-11].
Радієвим інститутом було покладено початок у СРСР справі
вивчення абсолютного віку гірських порід та мінералів, оскільки ще
П’єр Кюрі в 1902 р. встановив, що процес радіоактивного розпаду
відбувається закономірно в часі, а тому може стати еталоном часу [33, с.
35].
З початком Другої світової війни В.І. Вернадський звернувся в
Президію Академії наук із запискою, де окреслив необхідність
дослідження фізики і техніки використання енергії радіоактивного
розпаду атомного ядра. У зв’язку із цим у країні почалися створюватися
лабораторії, які займалися вивченням цих проблем, і в результаті у 1949
р. Радянський Союз отримав атомну зброю. Значення цих наукових
досліджень не виникають сумніву [13, с. 10-11].
Вивчаючи поширення радіоактивних елементів у земній корі,
В.І. Вернадський вважав факт концентрації їх у поверхневому шарі землі
недослідженим. Також залишилася нез’ясованою загадка існування
ізотопів свинцю в природі. На думку вченого, у відокремленні ізотопів
деяких елементів особливу роль відіграють біохімічні процеси.
Залишається відкритим питання, чи можуть організми змінювати
співвідношення ізотопів калію [6].