Упрощенная HTML-версия
36
враховано досвід, набутий у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Цей
принцип тісно пов’язаний із принципами об’єктивності, науковості,
системності та всебічного розвитку.
Узагальнюючим є
принцип об’єктивності пізнання
, і не тільки
в розумінні нескінченності процесу його наближення до дійсності, а в
значенні багатьох теоретичних варіантів її висвітлення. Дотримуючись
цього принципу, автор прагнув виявлення всіх чинників, які визначали
наукові погляди та впливали на творчий шлях В.І. Вернадського, оцінки
його особи в радянській та сучасній вітчизняній літературі, ставлячи за
мету відтворити правдиву історичну картину. Принцип об’єктивності
вимагає
системності
методології, яка орієнтує дослідника на розкриття
цілісності об’єкта.
Важливим
складником
теоретико-методологічної
основи
дослідження є застосований автором
принцип багатофакторності
. У
дослідженні використано також принцип
всебічності пізнання
, який
реалізується через комплексний аналіз сукупності джерел, що стосується
громадської та наукової спадщини В.І. Вернадського.
У процесі виконання дисертаційної роботи було досліджено
життя й діяльність В.І. Вернадського, з одного боку, як одного з
організаторів сільськогосподарської дослідної справи, котрий справив
значний вплив на розвиток наукової думки свого часу, а з іншого – через
призму впливу на його наукову творчість всієї тогочасної
сільськогосподарської науки взагалі.
З метою реалізації дослідницьких завдань та глибокого пізнання
об’єкта, що досліджується в дисертаційній роботі, використовувалися
загальнонаукові методи, методи соціально-гуманітарного та історичного
значення. Перші передбачають об’єктивність, не політизованість,
світоглядний плюралізм, кваліфікацію та типологізацію. Із методів
соціального знання використано комплексний багатофакторний аналіз,
системність, синтетичні підходи наукознавства. Традиційні спеціально-