Упрощенная HTML-версия
35
галузей історичної науки. У сучасній світовій історіографії існує ряд
методологічних напрямів, і кожний учений має проблему вибору
прикладів для пізнання минулого, які незалежно від його волі й бажання
вимагають сприйняття результатів та цінностей попередніх досліджень.
Методологія історії науки покликана зробити цей вибір свідомим, що
сприятиме зростанню загальної наукової культури, піднесенню фахового
рівня самих істориків науки.
Загалом методологічні підходи до пізнання досліджуваної теми
визначилися специфікою об’єкта та предмета дослідження, його метою й
завданнями.
Для формулювання актуальності теми, об’єкта і предмета, мети і
завдань, наукової новизни дослідницького проекту, теоретичних
положень, висновків та узагальнень застосовувалися загальнонаукові
методи – аналіз, синтез, індукція і дедукція, узагальнення.
Оскільки центральна постать дослідження розглядається в
контексті складних політичних подій, що відбувались в першій половині
ХХ ст., то особливе місце серед міждисциплінарних прийомів посідають
історико–політологічні.
Дослідження здійснювалося на таких принципах історико-
педагогічного пізнання, як
об’єктивність, історизм, науковість,
які
мають об’єктивний зміст, базуються на реальній дійсності, на
об’єктивному розвиткові науки та суспільства.
Принцип історизму
є одним з основних методологічних
положень і дає змогу вивчати складні суспільні явища в хронології,
передбачає конкретний підхід до подій і фактів, визначає етапи
розвитку. Обов’язковою умовою є розгляд явищ у контексті
досліджуваної епохи. Принцип історизму формує в нашому дослідженні
засади конкретно-історичного підходу до вивчення різноаспектної
діяльності В.І. Вернадського, дає можливість розглядати предмет
дослідження стосовно конкретної історичної ситуації. При цьому