Упрощенная HTML-версия
166
ВИСНОВКИ
1.
Вивчення ступеня наукової розробки проблеми виявило
відсутність узагальнюючих історико-наукових досліджень, які б
системно відображали діяльність В.І. Вернадського зі становлення й
розвитку сільськогосподарської дослідної справи як галузі знань та
організації в Україні. Проведений аналіз джерельної бази дав
можливість встановити, що у своїй сукупності зазначені в дисертації
групи джерел складають багате і різноманітне документальне
забезпечення досліджуваної проблеми. Їх комплексне використання
сприяло досягненню мети дисертаційного дослідження. Визначення
методологічних принципів в сукупності з аналізом історіографії та
джерельної бази зумовили вибір напрямів та шляхів вирішення основних
проблем предмета дослідження.
2.
З’ясовано, що
постать В.І. Вернадського як людини та
вченого має багато складових, які були сформовані з дитинства та
розвинуті згодом постійною роботою вченого над собою. Аналіз
джерельної бази дав змогу визначити чинники, які вплинули на
формування світогляду В.І. Вернадського: 1) сімейне середовище, де
всебічно підтримувалися високі морально-етичні цінності, нерозривним
зв'язок із українською історією та традиціями; 2) провідні вчені-
викладачі Санкт-Петербурзького університету та колеги з Московського
університету, а згодом й інших установ; 3) академічне оточення.
Особлива роль у формування наукових інтересів В.І. Вернадського
належить його вчителю – видатному вченому світового рівня,
основоположнику
морфолого-генетичного
ґрунтознавства
–
В.В. Докучаєву, під впливом класичних робіт якого В.І. Вернадський
кардинально змінив бачення своїх подальших наукових пошуків,
зокрема й у галузі ґрунтознавства, всієї сільськогосподарської дослідної
справи.