Упрощенная HTML-версия
140
українських державних університетів – та інших вищих шкіл, а також на
фундацію наукових товариств, комітетів тощо.
У Києві Вернадський відразу розвив бурхливу діяльність,
збираючи під своє крило всі можливі наукові сили. Академія
створювалася відразу з науковими інститутами, лабораторіями,
обсерваторіями, музеями, дослідними майданчиками й навіть заводом
оптичного скла. На перших загальних зборах Академії В.І. Вернадський
був одноголосно обраний її президентом. Одночасно він очолював дві
комісії, займався створенням наукової бібліотеки України. Саме тоді був
закладений фундамент сучасної найбільшої української бібліотеки, що
сьогодні має ім'я В.І. Вернадського. Друга комісія займалася
навчальними закладами: Київський університет реформувався у
державний, у Миколаєві було відкрите відділення Пулковської
обсерваторії, а в Катеринославі (Дніпропетровськ) з'явився свій
університет.
Заснування Української академії наук тісно пов’язане з іменами
В.І. Вернадського та М.П. Василенка. Цей союз двох непересічних
особистостей визначив те, що за дуже короткий час ними було
фундаментально розроблено засади системного розвитку національної
науки, культури, освіти в руслі державотворчих процесів і з
урахуванням
історичних
особливостей
України,
необхідності
рівноправного її входження в контекст світової науки. Створення
соціальної системи наукових досліджень передбачало взаємозв’язок
пріоритетних національних інституцій, що визначалися своїми
основоположниками як базові центри для розвитку науки та культури.
Історія заснування УАН та внесок у це В.І. Вернадського
привертали велику увагу українських учених [16, 157, 158, 159, 160,
161], зокрема в спеціальних довідниках були опубліковані бібліографії
праць В.І. Вернадського та літератури про нього; висвітлено рукописну
спадщину В.І. Вернадського, що зберігається в архівосховищах України