Стр. 98 - bey-rv-d

Упрощенная HTML-версия

98
модифікаціях – з приводом від ВВП трактора класу 1,4 (ІГК-30Б-І) та з приводом
від електродвигуна потужністю 30 кВт (стаціонарний варіант, ІГК-30Б-ІІ)
.
В технологічних процесах приготування кормів застосовують механічне
змішування.
Фундаментальні
роботи
О. М. Григор’єва,
Р. Л. Зенкова,
А. А. Лапшина та інших дослідників дозволили сформулювати основні
положення теорії змішування матеріалів, встановити загальні залежності між
факторами, що впливають на процес, та основними конструктивно-режимними
параметрами змішувачів. Питанням змішування кормів присвятили свої
дослідження Є. А. Раскатов, П. К. Жевлаков, Г. М. Кукта, Ф. К. Новобранцев,
Ф. Г. Стукалін, О. Ф. Фінкельштейн, І. К. Євдокименко та інші, в результаті яких
розвинуто основи технології приготування кормових сумішок і вдосконалено
технологічне обладнання. В теорії змішування важливе місце посідають питання,
спрямовані на вивчення механізму сумішоутворення, яке залежно від конструкції
робочих органів змішувачів відбувається по різному. П’ять основних процесів, що
відбуваються в апараті зі змішувачем, були описані англійським ученим
П. М. Лацею.
Нами встановлено, що до теорії дозування кормів вагомий внесок зробили
українські вчені: О. С. Федоров, В. П. Лаврук, Л. І. Сафронов та ін. Так,
О. С. Федоров розробив схему дозування, яка забезпечила високу точність та
велику швидкість видавання корму, у результаті чого була вдосконалена
технологія вирощування телят молочного періоду
. В. П. Лаврук обґрунтував
параметри і режими роботи дозатора рідких кормів в технологічній лінії
випоювання телят.
Основи теорії та розрахунку коренемийок і коренерізок ґрунтуються на
теорії різання різцем металів І. Тімме та теорії клина В. П. Горячкіна. Основи
теорії різання розвинули В. О. Желиговський, М. Є. Різник, А. І. Бойко та ін. Так,
А. І. Бойко обґрунтував параметри ріжучого інструмента високої стійкості для
навантажувачів силосу та грубих кормів. Теорія та способи розрахунку робочого
процесу шнекових пастовиготовлювачів отримали розвиток у наукових працях