Упрощенная HTML-версия
73
матеріальних вкладень, спеціальних машин та обладнання, їх впроваджують лише
на великих спеціалізованих відгодівельних підприємствах і комплексах.
Енерго- та ресурсозберігаючі технології (з кінця 80-х років ХХ ст.)
ґрунтуються на тому, що до найважливіших ресурсів у тваринництві відносять не
тільки селекційно-генетичний потенціал стада (порода, рівень селекції, методи
розведення), стан здоров’я тварин, а також конструктивні та експлуатаційні
особливості приміщень, засоби механізації і автоматизації, джерела електричної,
механічної та теплової енергії, профілактично-лікувальні засоби, кваліфікацію
спеціалістів, їх інтелектуальний і фізичний потенціал, організаційно-економічні
рішення тощо. Ресурсозберігаючі технології виробництва в основному
визначаються генетичним потенціалом стада, рівнем годівлі і витратами кормів,
системою утримання та засобами механізації, інтенсивністю відтворення й
умовами організації виробництва, вартістю кормів і витратами енергоносіїв.
2.1 Механіка як теоретичне підґрунтя еволюції наукової думки у
механізації тваринництва
Теоретичною основою становлення та розвитку наукових основ механізації
тваринництва є, передусім, механіка. З огляду на це необхідно висвітлити наукові
пошуки зарубіжних і вітчизняних учених-механіків, які склали підґрунтя при
конструюванні та випробуванні, а також експлуатації і ремонті техніки для
тваринництва. Вивчення історичних тенденцій розвитку теоретичної і прикладної
механіки необхідне для правильного планування та прогнозування науково-
технічної діяльності з механізації виробничих процесів тваринництва, для
вдосконалення організаційних форм галузевих наукових досліджень, а також
системи освіти та інтеграції науки і техніки з виробництвом.
У загальному розумінні механіка є наукою про механічний рух та рівновагу
тіл і їх взаємодію, що виникає при цьому. Розрізняють загальну механіку,
механіку суцільних середовищ і прикладну механіку. В кожному з цих розділів
виділяють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять