Упрощенная HTML-версия
47
влади, наукових установ і громадських організацій; 3) наукові праці вчених у
галузі механізації і автоматизації тваринництва; 4) музейні матеріали (експозиції,
планшети); 5) біо- та бібліографічні покажчики; 6) довідкові і енциклопедичні
видання; 7) засоби масової інформації (газети, журнали, збірники наукових праць)
тощо.
Першочергове значення приділено вивченню архівних документів, які з
точки зору їхньої змістовності та конкретики мають ряд переваг над іншими
джерелами дослідження. Зокрема, вони позбавлені суб’єктивізму авторів
мемуарної літератури або офіційності урядових видань. Переважна більшість
архівних документів свого часу була утаємничена, що зумовило їх більшу
значущість у висвітленні явищ і фактів щодо діяльності окремих інституцій,
особистостей та ін.
Особливу увагу зосереджували на фондах Центрального державного архіву
вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України). Зокрема, фонд
Р-2
«Рада Міністрів УРСР» (1917–1970) містить матеріали з питань механізації
сільського господарства, листування з Радою Міністрів СРСР, а також з
міністерствами і центральними організаціями СРСР з питань розвитку сільського
господарства в УРСР. Вони виявилися особливо корисними при відтворенні
подій, пов’язаних з організацією НДР галузевих науково-дослідних установ і
вищих навчальних закладів у галузі проектування, конструювання та
випробування сільськогосподарської техніки, зокрема у період відбудови
сільського господарства
.
Документи фонду 1230 «Науково-консультаційна рада при Народному
комісаріаті земельних справ УРСР» (1919–1928) стали першоосновою при
побудові
авторських
суджень
щодо
діяльності
технічної
секції
Сільськогосподарського наукового комітету та комісії з індустріалізації і
механізації Науково-консультаційної Ради при НКЗС УСРР у сфері піднесення
вітчизняного тваринництва, зміцнення його матеріально-технічної бази
.
До їх компетенції входило сільськогосподарське машинознавство й дослідження