Упрощенная HTML-версия
46
чином не осмислено наукові здобутки багатьох українських учених-механізаторів,
не окреслено шляхи їхнього використання на сучасному етапі розвитку
тваринництва.
Не представлено системних наукових узагальнень діяльності у галузі
механізації і автоматизації тваринництва окремих галузевих наукових установ,
зокрема УНДІМЕСГ, НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР. Комплексно
не висвітлено внесок у розвиток галузевої наукової думки вчених
Мелітопольського інституту механізації сільського господарства, Запорізького
інституту сільськогосподарського машинобудування. Практично не вивченою
залишається діяльність неформальних творчих об’єднань у розробленні основ
проектування, конструювання та випробування техніки для тваринництва.
Отже, узагальнюючих праць, які б забезпечували цілісний науково-
історичний аналіз становлення і розвитку механізації та автоматизації у
тваринництві УРСР в 20–80-ті роки ХХ ст., внесок галузевих вищих навчальних
закладів і НДІ, наукових шкіл і центрів, а також окремих учених у розроблення
наукових основ механізації приготування та роздавання кормів, машинного
доїння та первинної переробки молока, водопостачання, забезпечення
оптимального мікроклімату тваринницьких приміщень, видалення та утилізації
гною до цього часу не представлено, що зумовлює актуальність даного
дослідження.
1.2 Характеристика джерельної бази дослідження
Основою пізнання історичної реальності є джерела, пошук і критичне
осмислення яких зумовлює саму постановку, зміст і логіку проблеми, методи та
принципи її дослідження. З огляду на це науково-історичний аналіз еволюції
наукової думки у механізації та автоматизації у тваринництві УРСР ґрунтується
на використанні широкого кола джерел, різних за походженням, видами, формою,
ступенем персоніфікації, ознаками та змістом. Це, передусім, 1) архівні
документи, рукописи; 2) опубліковані офіційні документи органів державної