Упрощенная HTML-версия
346
Оригінальним експонатом був «Новоросійський» плуг з панцирним відвалом,
поліпшений професором К. Г. Шиндлером
с. 16–17].
За результатами дослідження встановлено, що питання конструювання та
випробування сільськогосподарських машин і техніки вперше знайшли
висвітлення на сторінках видань: І. М. Комова «О земледельных орудиях» (1785),
В. В. Черняєва «О прессовании сена и сенных прессах» (1882), П. Лазара
«Земледельческие машины и орудия» (1887), Е. Перельса «Руководство к выбору
и употреблению сельско-хозяйственных машин и орудий» (1891),
А. П. Андріановського «Сельскохозяйственные орудия и машины» (1893),
К. Г. Шиндлера «Плуг» (1897) та ін.
с. 72–76].
Таким чином, становлення науки про механізацію тваринництва на
українських землях відбувалося в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Передумовою зародження галузевого наукового знання було формування
сільськогосподарського машинобудування як самостійної галузі, більш
інтенсивний розвиток рослинництва і кормовиробництва, зростання кількості
поголів’я сільськогосподарських тварин та виділення галузей товарного і
племінного
тваринництва.
Даний
період
пов’язаний
з
початком
інституціоналізації науки з механізації землеробства і кормовиробництва, що
позначилося в організації перших наукових установ і освітніх закладів.
Вітчизняне сільськогосподарське машинобудування досягло певних успіхів, але
його розвитку перешкоджали несприятливі умови – відсутність державної
підтримки в роботі зі створення нових машин, брак металу потрібних марок і
профілів тощо. Потреби господарств у сільськогосподарській техніці
задовольнялися переважно їх імпортом з-за кордону. У системі механізації галузі
тваринництва першими розробляються питання механічного виконання операцій з
приготування кормів, оскільки даний процес є найбільш трудомістким при
виробництві тваринницької продукції.