Упрощенная HTML-версия
300
керівництво галузевими дослідженнями здійснюють УАСГН та Відділ
сільськогосподарських наук АН УРСР. Найбільш вагомі результати отримано на
етапі 1969–1989 років, що було забезпечено створенням в 1969 р. Південного
відділення ВАСГНІЛ, програма наукових досліджень якого спрямовувалася
першочергово на розроблення ефективного доїльного обладнання, технологічних
схем безприв’язного утримання великої рогатої худоби, засобів механізації
приготування і роздавання кормів, прибирання гною та ін.
4.4 Внесок наукових шкіл і науково-освітніх центрів у розробку основ
механізації та автоматизації тваринництва
Прогресивний розвиток науки неможливий без накопичення і синтезу
системи знань, забезпечення сприятливих умов для подальшої наукової творчості
вчених, здатних розгорнути ефективну пошукову діяльність. Продукування
наукової інформації, першочергово, здійснюється завдяки діяльності
дослідницьких груп, які заведено називати науковими школами та центрами. У
їхньому розвитку чітко прослідковується системний характер наукового знання,
генезис основних теорій і концепцій, традиції наукової творчості, спадкоємність
поколінь.
Проблема функціонування наукових шкіл і науково-освітніх центрів є
однією з найбільш дискусійних у розвитку науки, існування якої, передусім,
зумовлюється багатогранністю даних понять. Окремі аспекти даної проблеми
знайшли відображення у наукових працях її дослідників П. К. Анохіна,
Д. К. Аронова, А. А. Баєва, Д. Зербіно, П. Л. Капиці, К. А. Ланге, М. І. Родного,
Ю. А. Храмова, М. Г. Ярошевского та інших дослідників
.
Ретроспективний аналіз розвитку даного напряму свідчить, що науковим
школам надавали різних смислових відтінків. Зокрема, М. Г. Ярошевський
характеризував наукову школу як посвячення в науку, засвоєння її
концептуального і методичного апарату, ціннісних орієнтації і категоріальної