Упрощенная HTML-версия
185
ефективності використання виробничої площі в 1,8–1,9 рази. Слід також
відзначити більш гуманне ставлення до птиці у процесі годівлі за рахунок
зменшення часу її контакту з людиною та машиною практично вдвічі
с. 33–34].
Упродовж 80-х років ХХ ст. ученими-технологами також розроблено так
звані альтернативні способи утримання птиці, що поєднують переваги
кліткового та підлогового утримання птиці
з покращенням умов для її
життєдіяльності. Значною мірою актуальним було вирішення проблеми
автоматичного обліку продуктивності племінної птиці, особливо її несучості.
Українським НДІ птахівництва розроблено та випробувано пристрій для
одночасного збору племінних яєць і автоматичного обліку продуктивності
кожної курки-несучки при індивідуальному утриманні птиці в клітках батарей
та запису інформації на електронні носії. Нині аналогічні системи знаходять
застосування не тільки у племінному птахівництві, але і в системах для обліку
яєць у безперервному потоці на конвеєрі.
Варто відмітити, що у птахівництві, а особливо в індиківництві, великих
збитків завдавали такі хвороби, як мікоплазмоз та сальмонельоз, що
передаються вертикальним шляхом. На вирішення цієї проблеми
спрямовувалося розроблення відповідної технології глибинної обробки
інкубаційних яєць, технічної документації на обладнання різної
продуктивності. Дану технологію і обладнання було впроваджено у чотирьох
індиківничих господарствах («Борки» Харківської, Старинська птахофабрика
Київської, Північно-Кавказька зональна дослідна станція та Нєдєлінська
птахофабрика Калузької областей), що дало можливість значно поліпшити
економічні показники їх роботи (економічний ефект складав 132 крб. на кожну
тисячу оброблених яєць). Для розгляду результатів цих досліджень було
проведено виїзне засідання Науково-технічної ради Міністерства сільського
господарства СРСР в Криму у філії Українського НДІ птахівництва. Прийнято
рішенням дану розробку рекомендувати до широкого впровадження. Нині