Упрощенная HTML-версия
82
сільськогосподарської академії професор А.О. Фадєєв, а потім його
наступник В.Р. Вільямс з дозволу Департаменту землеробства організував
станцію випробування ґрунтів і насіння (1881).
На теренах України перша насіннєва станція була створена у Києві
професором П. Р. Сльозкіним (1896) як контрольно-насіннєва лабораторія за
сприяння
Київського
товариства
заохочення
землеробства
та
сільськогосподарської промисловості
. Потім контрольно-насіннєві
станції виникли у Харкові (1906), Катеринославі (1907), Воронежі (1911) та
інших містах.
Становлення й розвиток вітчизняної контрольно-насіннєвої справи має
свої періоди піднесення, зокрема впродовж 1908–1916 рр., коли особливо
інтенсивно створювалися селекційні станції
с. 16]. Для історії знаковою
подією став Перший Всеросійський з’їзд діячів із селекції
сільськогосподарських культур, насінництва та розповсюдження насіннєвого
матеріалу, скликаний у Харкові 10–15 січня 1911 р.
, який значно
посприяв розгортанню робіт із сортовипробування.
З деякими головними дослідними установами та організаціями тісно
пов’язана діяльність М.М. Кулешова. Зокрема, серед багатьох питань галузі
він глибоко розумівся на проблемах насінництва і селекції, побудови дієвої
системи контрольно-насіннєвої справи. За своє творче життя зробив вагомий
внесок у її становлення. Він був не лише вченим-теоретиком і практиком
(вивчав формування й розвиток насіння, розробляв методи і принципи оцінки
та поліпшення посівних якостей насіння зернових культур)
, а й брав активну
участь в організації мережі державної контрольно-насіннєвої служби СРСР, у
роботі фахових товариств, з’їздів і нарад.
Загалом доробок М.М. Кулешова налічує понад 300 наукових праць, у
переважній більшості яких висвітлюються вирішення питань насінництва та
його організації, зокрема більше половини з них безпосередньо чи
опосередковано торкаються цього питання. Переконливим свідченням
оригінальності ідей науковця є продовження його напряму в діяльності учнів.