Упрощенная HTML-версия
81
РОЗДІЛ 3
НАУКОВО-ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ГОЛОВНИХ НАПРЯМІВ
ДІЯЛЬНОСТІ М. М. КУЛЕШОВА
3.1. Внесок М.М. Кулешова у розвиток наукових основ
вітчизняного насінництва
Насінництво як галузь рослинництва має своїм завданням розмноження
насіння високопродуктивних сортів, збереження їх чистосортності, а також
посівних і врожайних властивостей. Воно охоплює виробництво сортового і
гібридного насіння сільськогосподарських культур. Ця стратегічна галузь
економіки держави має свою історію розвитку, в результаті якого
сформувалася система організації з певними принципами функціонування та
науковими засадами.
Урожайність великою мірою залежить від сорту, який є визначальним
і дієвим чинником її підвищення. У різних кліматичних і ґрунтових умовах
відповідно використовують різні сорти. Від правильного підбору сорту
врожайність підвищується в середньому до 25 %
с. 27]. Для
забезпечення сільськогосподарського виробництва найкращими сортами у
складному ланцюзі створення сорту та його використання вагоме місце
посідає контрольно-насіннєва справа.
Цінність насіння людина усвідомлювала ще на початку землеробської
діяльності. Наукові основи насінництва беруть початок з Німеччини кінця
ХІХ ст. У 1863 р. у м. Тарандт (Саксонія) Фрідріх Ноббе організував першу
контрольно-насіннєву станцію. Подібні заклади було засновано в Австрії,
Данії, Швеції та інших країнах
. У Російській імперії такі установи
виникли у Головному ботанічному саду в Петербурзі під керівництвом
А.Ф. Баталіна (станція випробування насіння, 1877). Дослідження насіння
проводив
на
кафедрі
загального
землеробства
Петровської