Упрощенная HTML-версия
59
2.3. Науково-освітня діяльність під час заслання
Після висунення М.М. Кулешову кримінальних звинувачень, як і
багатьом діячам науки, органами НКВС СРСР його було заарештовано
5 березня 1933 р., а 29 жовтня засуджено до трьох років заслання в Східно-
Сибірський край та відправлено в Іркутськ на поселення
. Тобто
причиною припинення діяльності вченого в центральних наукових осередках
стає безпідставне засудження за так звану «контрреволюційну» діяльність, а
фактично це була «розплата» за співробітництво з М.І. Вавиловим.
Більше десяти років (1933–1944) М.М. Кулешов працював у Сибіру
(спочатку майже 7 років – на сході краю, згодом – у південно-західній його
частині) (дод. К).
Як фахівцю своєї справи, йому було доручено очолювати кафедру
рослинництва в Іркутському сільськогосподарському інституті. Він з успіхом
читає лекції з рослинництва, під час яких по можливості акцентує увагу
студентів на географії та біології культурних рослин, використовуючи при
цьому результати своїх експедицій і літературу англійською мовою, яку він
добре знав.
Іркутська область – це зона ризикованого сільського господарства.
Розв’язанню проблем такого землеробства було присвячено низку наукових
праць ученого. М.М. Кулешов зазначав, що у той час східносибірське
землеробство було відносно молодим порівнюючи з іншими регіонами. Одні
з його рекомендацій стосувалися розвитку луківництва. Сінокоси давали
високу врожайність – 11–12 центнерів з 1 га. Польове травосіяння спроможне
було забезпечити тваринництво регіону високоякісними кормами. У краї
висівали конюшину червону, тимофіївку, пирій американський. У 1930-х рр.
люцерна зустрічалася у невеликих дослідних та дослідно-виробничих
посівах.
Досвід Омської та Новосибірської областей Алтайського краю свідчив,
що люцерна на той час входила й у виробничі посіви. Таким чином, цю