Упрощенная HTML-версия
53
2.2. Становлення М.М. Кулешова як ученого-рослинника
З призначенням М.М. Кулешова за результатами конкурсу на посаду
завідувача лабораторії фізіології Харківської селекційної станції у серпні
1915 р. почався наступний період життєдіяльності молодого фахівця.
Варто зазначити, що відкриття Харківської селекційної станції було
неординарною подією, тому що вона фактично стала першою в Європі
спеціалізованою селекційною станцією
. Першим директором та
фундатором цієї станції (1908–1912) був видатний вчений-аграрій
П.В. Будрін. Заснування станції мало важливе значення. На той час у державі
повною мірою усвідомлювали необхідність створення сортів, стійких до
хвороб, посухостійких тощо. Селекційна наука за кордоном вже мала вагомі
здобутки, активно рекламуючи та поширюючи свій насіннєвий матеріал і на
теренах царської Росії. Але закордонні сорти часто виявлялися
непридатними до природно-кліматичних, ґрунтових та інших умов країни.
Тому
постала
потреба
запроваджувати
вітчизняне
системне
сортовипробування.
Власне Харківська сільськогосподарська обласна селекційна дослідна
станція започаткувала систему наукових досліджень у галузі селекції та
насінництва зернових і колоскових культур. Майже з перших днів роботи на
станції почали випробовувати сорти озимої пшениці. З 1910 р.
розширюються роботи з різними сільськогосподарськими культурами: ярою
пшеницею, просом, вівсом, ячменем. Селекційну роботу з кукурудзою вели
від 1910 р. Раніше такими роботами не займалися. Кукурудза в губернії мала
значне поширення в основному під впливом американських сортів. Надалі у
досліди були введені яра вика, багаторічні трави (люцерна, еспарцет).
Ще з перших років наукової діяльності можна відзначити зацікавлення
молодого вченого культурою кукурудзи. Так, дослідна робота на Харківській
селекційній станції проходила в лабораторії кукурудзи під керівництвом
талановитого дослідника В.Я. Юр’єва. Взимку в цей же період