155
І
період (1890–1915)
–
формування особистості та наукового
світогляду
окреслено роками дитинства та навчанням на агрономічному
відділенні Київського політехнічного інституту у 1909–1913 рр., де
працювали видатні професори К. Г. Шіндлер, П. Р. Сльозкін та ін.
ІІ
період (1915–1933)
–
становлення М.М. Кулешова як ученого-
рослинника
характеризує науково-організаційну, педагогічну та дослідницьку
діяльність науковця у складних умовах перших років радянської влади на
посаді директора Центральної контрольно-насіннєвої станції Наркомзему
України, згодом завідувача кафедри спеціального землеробства
(рослинництва). Він працював також у Всесоюзному інституті прикладної
ботаніки та нових культур ученим-спеціалістом, завідувачем секції
кукурудзи і сорго, в.о. завідувача сектору світових рослинних ресурсів.
Плідна співпраця з визначним ученим М. І. Вавиловим дала змогу вивчати
рослинність у різних куточках земної кулі. М. М. Кулешов присвятив
переважну більшість своїх праць польовим культурним рослинам України,
був обізнаний з великою різноманітністю рослин інших частин СРСР, вивчив
культурну флору Азербайджану та ін. У цей період відбулися перший та
другий арешти вченого за сфабрикованими звинуваченнями.
ІІІ
період (1933–1945)
–
науково-освітня діяльність М .М. Кулешова під
час заслання
на посадах керівника наукової групи Іркутської контрольно-
насіннєвої лабораторії, завідувача кафедри рослинництва Іркутського
сільськогосподарського
інституту,
професора,
завідувача
кафедри
рослинництва Омського сільськогосподарського інституту. Вчений вивчав
східносибірське землеробство, зокрема досвід вирощування, агротехніку та
насінництво багаторічних трав.
ІV
період (1945–1968)
–
закладення наукових основ розвитку
агроекологічних досліджень
під час роботи на посадах професора, завідувача
кафедри рослинництва, заступника директора з наукової роботи
Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва,
заступника директора з наукової роботи Інституту генетики і селекції АН