Упрощенная HTML-версия
92
Особлива увага при цьому приділялася ґрунтам району Південного
степу, де проводили спеціальні роботи з вивчення динаміки колоїдного
комплексу ґрунтів, насиченості ґрунтів кальцієм, здатності поглинання та
інших властивостей, пов’язаних з колоїдальною частиною ґрунту. З огляду
на розгортання робіт з організації в річкових долинах великих городніх
господарств, було поставлено завдання поліпшення ґрунтів цих долин,
особливо Донбасу. Засолення ґрунтів річкових долин переважно
карбонатами змусило науковців зайнятися спеціальним вивченням
карбонатного засолення. Серед інших робіт, інститут виконав спеціальні
дослідження ґрунтів приміських зон міст Харкова та Києва з метою
організації агроіндустріальних комбінатів [112].
Однак проведені роботи не дали цілісної картини ґрунтової
характеристики різних районів України. Сільськогосподарське виробництво
потребувало кількісного та якісного обліку сільськогосподарських земель
території України, відсутність якого негативно позначалася на
сільськогосподарському плануванні та рівні врожайності. Як наслідок,
постала потреба залучити до проведення агроінвентаризаційних робіт
значно більшої кількості відповідних організацій та науково-дослідних
установ.
З метою ведення найбільш чіткого та якісного обліку земельного
фонду України, здійснення його агровиробничої характеристики, а також
необхідністю соціалістичної реконструкції сільського господарства,
відповідно до постанови № 233 Колегії НКЗС УСРР від 9 грудня 1931 р.
«Про розгортання робіт виробничої інвентаризації сільськогосподарської
території» було ухвалено: «…протягом 3 років, починаючи з 1932 року
провести в основному виробничу інвентаризацію всієї с. г. території
України, та внаслідок цього скласти с. г. мапу України…»
2
(Додаток З).
2
Постанова № 233 Колегії Наркомземсправ УСРР від 9.ХІІ.1931 р. «Про розгортання робіт виробничої
інвентаризації с. г. території». – ЦДАВО України. – Ф. 1055. – Оп. 1. – Од. зб. 250. – Арк. 28-29.