Упрощенная HTML-версия
90
ґрунтів республіки. Багато в чому вона базувалася на попередніх
результатах складання ґрунтово-агрохімічних карт МТС і областей УРСР,
яким займався Український науково-дослідний інститут соціалістичного
землеробства в попередні роки. Незважаючи на затвердження єдиної
класифікації і номенклатури ґрунтів на рівні профільного наркомату, окремі
науковці, а також інституції продовжували працювати над її
удосконаленням. З цього приводу потрібно виділити розробки К.С. Божка
щодо класифікації чорноземів УРСР за 1938 р. Сам Г.Г. Махов продовжив
свої уточнення при дослідженні ґрунтів шести областей Західної України у
1940 р. після приєднання цієї території до складу СРСР.
З-поміж інших комплексних дослідних робіт галузевих інститутів
щодо пошуку шляхів ефективного використання угідь УРСР шляхом їх
картографування слід виділити:
-
обстеження категорії «інших угідь» республіки, до якої
віднесено 2 140 тис. га, а саме: перелоги, болота, балки, піски, солончаки,
чагарники (розробки Українського науково-дослідного інституту
гідротехніки і меліорації);
-
дослідження
ґрунтів
195
сортодільниць
УРСР
для
сортовипробування кращих сортів зернових культур, що завершилося
складанням плану ґрунтів кожної у масштабі 1:2 000 (виконавець
?
УНДІСОЗ, керівник
?
Махов Г.Г.);
-
обстеження ґрунтів шести західних областей УРСР з метою
складання їхніх карт у масштабі 1:200 000 і виробничої характеристики
згідно з наказом НКЗС УРСР № 394 від 11 травня 1940 р. (виконавець
?
УНДІСОЗ, керівник
?
Махов Г.Г.). Ученим також було запропоновано
умовний поділ території західних областей на шість виробничих зон.
На підставі матеріалів досліджень ґрунтів УРСР, в першу чергу в
агроґрунтознавчому відношенні, відпрацьовано не тільки поділ республіки
на чотири ґрунтово-кліматичні зони щодо сільськогосподарського