Упрощенная HTML-версия
37
РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДІСТОРІЯ
СТАНОВЛЕННЯ
ТА
РОЗВИТКУ
ШИРОКОМАСШТАБНИХ ҐРУНТОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ
2.1. Координація ґрунтових наукових досліджень на українських
землях в перше десятиліття ХХ ст.
Вивчення ґрунтового покриву України має більш ніж вікову давність.
Воно ознаменувалося рядом визначних наукових подій, які залишили
глибокий слід не лише у вітчизняному, але й у зарубіжному ґрунтознавстві.
Перші ґрунтознавчі документи - ґрунтові карти складалися на підставі
кадастрових оціночних відомостей, зібраних шляхом простого опитування
населення статистиками колишніх губернських земств. Так були складені й
опубліковані: в 1842 р. (міністерством фінансів) карта промисловості
Європейської Росії, на якій були позначені ареали деяких ґрунтів; в 1851 р.
(департаментом сільського господарства) перша власне ґрунтова карта всієї
Європейської Росії (отже, і Української території, яка входила до її складу),
складена С.Ф. Веселовським і повторена з деякими виправленнями у 1852 і
1857 рр.; у 1866 р. - ґрунтова карта академіка Рупрехта; в 1869 р. - ґрунтова
карта Європейської Росії під керівництвом Вільсона, дещо виправлена на
підставі нових кадастрових відомостей; в 1879 р. - ґрунтова карта
Європейської Росії за редакцією В.І. Чаславського, видана департаментом
землеробства і сільської промисловості. Останньою і завершується цикл
грунтових карт, складених статистичним методом. Всі вони тепер мають
лише історичний інтерес. Про їх якість свідчить хоча б такий факт, як виді-
лення на карті С.Ф. Веселовським для всієї території Європейської Росії
лише кількох типів грунтів: чорнозему, глинистого ґрунту, піску, суглинку
або супіску, мулуватого ґрунту, солонців, крейдових і кам'янистих ґрунтів.
Дійсне наукове пізнання ґрунтового покриву вітчизняної території, як
відомо, почалось з класичних досліджень В.В. Докучаєва.