Упрощенная HTML-версия
30
на істориків аграрної науки. В даному контексті важливо зауважити, що
вивчати історію сільського господарства та його наукового забезпечення
закликав учених академік М. Вавилов. Він, зокрема вказував, що доля
людства значною мірою визначається розвитком землеробської культури.
Дослідження походження культурних рослин і тварин як в історичному, так
і в динамічному сенсі має практичне та теоретичне значення. Позиції
видатних учених М.М. Вавілова, В.І. Вернадського та багатьох інших про
роль і значення аграрної науки, історію її розвитку, пошук оптимальних
шляхів
втілення
результатів
наукових
пошуків
у
практику
сільськогосподарської діяльності мають важливе методологічне значення.
Дослідження
історії
організації
наукового
забезпечення
широкомасштабних обстежень ґрунтів УРСР у 30-60-х роках минулого
століття ґрунтуються на загальнонаукових принципах сучасної історичної
науки – історизму та об’єктивності. Принцип історизму, як важлива
категорія історичного пізнання, об’єднує всі ланки історичного процесу в
логічну наукову систему. Принцип історизму застосовується автором у
вивченні процесів розвитку вітчизняної сільськогосподарської науки,
впровадженні результатів, досягнутих науково-дослідними установами, в
практику сільськогосподарського виробництва, їх вплив на підвищення
продуктивності всіх галузей сільського господарства. Використання
принципу історизму також ґрунтується на потребі вивчення явищ і подій у
конкретних
історичних
умовах,
певному
соціально-політичному
середовищі. Дотримуючись цього принципу, автор прагнув виявити
чинники, що мали позитивний або негативний вплив на становлення й
розвиток широкомасштабних обстежень ґрунтів УРСР у 1930-1960-х рр.,
сприяли удосконаленню їх наукової організації в умовах запровадження
радянською владою колективізації й планового ведення сільського
господарства (у 1930-х рр.), у зв’язку з необхідністю виконання
сталінського плану перетворення природи (1950-ті рр.), а також за умов