Упрощенная HTML-версия
29
агротехнічний журнал», «Почвоведение», «Зернове господарство»,
«Соціалістичне сільське господарство» та інших періодичних виданнях.
Чимало наукових публікацій з досліджуваної проблеми автор виявив у
спеціальних виданнях, що їх друкували науково-дослідні станції. Це
бюлетені, наукові записки, труди Київської, Харківської та інших
сільськогосподарських дослідних станцій.
Отже, дана дисертаційна робота базується на широкому комплексі
джерел, більшість яких вперше вводиться у науковий обіг. Це дозволило
розв’язати завдання, пов’язані з дослідженням історії організації наукового
забезпечення широкомасштабних обстежень ґрунтів УРСР у 1930-1960-х рр.
1.3. Методологічні принципи роботи
Методологічні засади дисертаційного дослідження зумовлені
специфікою його об’єкта, предмета, метою і завданнями. На основі
виявлення й опрацювання широкого комплексу архівних, друкованих
джерел, публікацій учених-аграріїв розкрито основні напрями та принципи
організації наукового забезпечення широкомасштабних обстежень ґрунтів
УРСР у 30-60-х рр. ХХ століття. Багатоплановість теми, її недослідженість
поставили ряд питань у контексті вибору методологічних засад щодо
систематизації й аналізу великої кількості інформації з проблеми.
Дослідження процесу становлення, розвитку аграрної науки,
покликаної забезпечити успішне виробництво сільськогосподарської
продукції,
супроводжується
осмисленням
результатів
науково-
дослідницьких пошуків учених-аграріїв. Розвиток науки, в тому числі й
аграрної, завжди тісно пов'язаний із розвитком продуктивних сил і
зумовлюється потребами виробництва й суспільства. Разом із тим
досягнення аграрної науки не можуть бути зведені лише до накопичення
знань. Постійно виникає необхідність у їх узагальненні з метою наукового
забезпечення розвитку сільського господарства. Ці завдання покладаються