Упрощенная HTML-версия
23
Харківського сільськогосподарського інституту, Українського інституту
ґрунтознавства, Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук,
Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства, Харківського
сільськогосподарського інституту [40].
Наукові здобутки соратника академіка О.Н. Соколовського професора
Д.Г. Віленського охарактеризовано К.В. Ковальською. Поміж інших до них
належить керівництво науково-виробничими роботами з детальних
грунтових досліджень сортоділянок під зернові, плодові і овочеві культури
по всій території СРСР, ведення ґрунтово-меліоративних робіт в
Аральських степах (межиріччя Дон-Сан-Манич) для цілей зрошення на базі
Цимлянського водосховища, грунтово-картографічних робіт у північному
Криму у зв’язку зі зрошенням водами Північно-Кримського каналу,
ґрунтово-картографічних робіт Мищерської і Окської низовин тощо [41].
Вивчаючи діяльність видатного ґрунтознавця К.К. Гедройца, побіжно
торкається ґрунтових обстежень на теренах вітчизняних земель
О.В. Піщенко. Ним з’ясовано значення ґрунтових обстежень Чернігівської
та Полтавської губерній (території Прилукського і Ніжинського округів),
здійснених К.К. Гедройцем. Автор стверджує, що в експедиції, очолюваній
академіком К.К. Гедройцем, окрім ґрунтознавців, працювали геологи і
геоботаніки. В результаті робіт була складена проредагована вченим
триверста ґрунтова карта, а потім – одноверстна робоча карта і підготовлені
до друку ґрунтова карта масштабу 1:100000, опис ґрунтів, геологічна і
геоботанічна карти з пояснювальним текстом. Велике наукове і практичне
значення для місцевої агрономії полягало в тому, що після докучаєвської
експедиції ґрунтознавці майже не вивчали полтавські ґрунти, а ґрунтова
карта В.В. Докучаєва була доволі схематичною. Ці роботи мали особливо
велике практичне значення в період реконструкції сільського господарства
1930-х років. За ґрунтовими картами і описами, складеними під
керівництвом К.К. Гедройца, місцевими районними, плановими і