Упрощенная HTML-версия
11
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИКО-
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Завданням даного розділу є аналіз і систематизація попередніх
історичних напрацювань стосовно теми дисертаційної роботи з метою
виокремлення вивчених і малодосліджених та невідомих фактів з
поставленого питання; аналіз опублікованих та архівних матеріалів;
визначення методологічних засад дослідження.
1.1. Ступінь наукової розробки проблеми
Слід зазначити, що становлення й розвиток організаційних основ
науково-дослідної діяльності в галузі сільського господарства залишаються
недостатньо вивченими. Окремої уваги потребує історія наукового
забезпечення вітчизняного агроґрунтознавства, зокрема широкомасштабних
досліджень ґрунтів у 1930-1960-х рр. як однієї з його складових.
Парадоксом в історії ґрунтознавства, як і в деяких інших науках, є
короткий власний історичний період і значно велика передісторія.
Накопичення практично важливих знань про ґрунти почалося за декілька
тисячоліть до нашої ери. Можна вважати, що ґрунтознавство в емпіричній
стадії свого розвитку з’явилося на світовій арені 2-2,5 тис. років тому.
Генетичне (теоретичне) ґрунтознавство оформилося в самостійну науку
лише наприкінці ХІХ століття завдяки працям В. В. Докучаєва,
М. М. Сибірцева, П. А. Костичева, Є. Гільгарда та ін. Віддаючи належне
науковим надбанням російських вчених, варто удосконалювати й
доповнювати знання щодо окремих подій і фактів розвитку
агроґрунтознавства в Україні. Окремо потрібно зупинитись на 1920-1930-х
роках, які є предметом дослідницьких розвідок на ниві ґрунтознавства
завдяки появі цілого пласту архівних матеріалів, що тривалий час