Упрощенная HTML-версия
41
маловідомих і невідомих документальних джерел, що дозволить відновити
цілісну картину історії еволюції сівозмін у землеробстві України.
1.2. Характеристика джерельної бази
Основою пізнання історичної реальності є джерела, пошук та критичне
осмислення яких зумовлює безпосередньо постановку, зміст і логіку
проблеми, принципи та методи її дослідження. Науково-історичний аналіз
еволюції теорії, методології та практики застосування сівозмін ґрунтується
на використанні широкого кола джерел, різних за походженням, видами,
формою, ступенем персоніфікації, ознаками та змістом. Використані при
підготовці дисертаційної роботи джерела щодо їх інформаційного змісту
можна поділити на декілька груп: архівні документи та матеріали, рукописи і
приватне листування вчених; музейні матеріали (експозиції, планшети);
опубліковані офіційні документи органів державної влади, наукових установ
та громадських організацій; біографічні та бібліографічні покажчики;
статистично-довідкові та енциклопедичні видання; мемуарна література;
публікації в засобах масової інформації – газетах, журналах, збірниках
наукових праць; наукові праці вчених у галузі землеробства, в яких
висвітлено результати їхніх наукових пошуків щодо предмета дослідження.
Першочергове значення приділено дослідженню архівних документів,
які з точки зору їх змістовності та конкретики мають низку переваг перед
іншими джерелами. Зокрема, вони вільні від суб’єктивізму авторів мемуарної
літератури та офіційних урядових видань. Переважна більшість архівних
документів свого часу була утаємничена, що зумовило їх більшу значущість
у висвітленні явищ та фактів щодо діяльності окремих інституцій і
особистостей.
Особливу увагу зосереджено на матеріалах Центрального державного
архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), в
якому опрацьовано 169 справ 28 описів 11 фондів. Серед них важливе