Упрощенная HTML-версия
379
О. І. Душечкіним, В.В. Колкуновим, М.П. Чирвинським. Їхніми основними
здобутками є опрацювання теоретико-практичних основ сівозмін з
оптимальним розміщенням культур, адаптованих до ґрунтово-кліматичних
умов і спеціалізації господарств, застосування енергозберігаючих
ґрунтозахисного обробітку ґрунту та інтегрованих систем удобрення.
У першій половині ХХ ст. створено наукову школу з побудови сівозмін
у Центральному та Північному Степу України, засновану Г.С. Гоппе,
основними напрямами якої є впровадження ефективних технологій
вирощування зернових культур в інтенсивних сівозмінах; наукову школу з
удосконалення сівозмін у Поліссі України, засновану А. Ф. Стельмахівським,
основними здобутками якої є опрацювання і застосування технологій
конкурентоспроможного органічного виробництва продукції рослинництва,
альтернативної системи удобрення у сівозмінах сучасного землеробства.
У першій половині ХХ ст. в Україні отримали розвиток наукові центри:
науковий центр з побудови сівозмін у Північно-Східному Степу,
започаткований К.Ф. Ковальовим. Його здобутками є розроблення еколого-
біологічної технології вирощування сільськогосподарських культур у
спеціалізованих сівозмінах в умовах промислового забруднення. Основними
здобутками наукового центру, заснованого М.К. Малюшицьким, є побудова
інтенсивних зерно-картопляних сівозмін для спеціалізованих господарств з
виробництва зерна та картоплі в Лісостепу та Поліссі. Встановлено основні
здобутки наукових центрів з розроблення сівозмін у Лісостепу, сформованих
І.І. Огієнком, О.І. Петіковим, які встановили ефективне вирощування
сільськогосподарських
культур
у
спеціалізованих
сівозмінах
із
застосуванням енергозберігаючих технологій обробітку ґрунту та удобрення.
Визначено пріоритет наукового центру, заснованого І.П. Проскурою,
становлення якого відбулось у другій половині ХХ ст. Здобутками його
представників є визначення оптимального вирощування кормових культур у
польових і кормових сівозмінах для створення міцної кормової бази у
вітчизняному тваринництві.