Упрощенная HTML-версия
158
УСРР у цей період формувалась і змінювалась на основі ідеології, стратегії та
політики комуністичної партії, яка насильницькими методами встановила
свою монополію в усіх республіках, що виникли на теренах Російської
імперії [293]. По-перше, основоположними у законодавчих і нормативних
актах з аграрно-селянських проблем, як і в цілому економічної політики,
були більшовицькі ідеї про усуспільнення засобів виробництва,
експропріацію приватної власності, націоналізацію землі, створення єдиного
державного земельного фонду, яким безпосередньо розпоряджалися органи
радянської влади. По-друге, державна аграрна політика УСРР не відрізнялася
самостійністю, вона відображала настанови з аграрно-селянських проблем,
які містились у розроблених відповідно до рішень комуністичної партії
постановах і декретах РСФРР (до 1923 р.) і центральних органів СРСР. У
законодавчих актах, прийнятих у 1920-х роках, зафіксований стратегічний
курс комуністичної партії з аграрно-селянських проблем щодо сприяння
розвитку колективних форм землекористування, де у всіх рішеннях значаться
настанови
до
застосування
насильницьких
методів
здійснення
сільськогосподарських заходів.
Після завершення війн та революцій початку ХХ ст. перед країною
постали нові складні завдання – народне господарство зазнало значних
руйнувань, загальні матеріальні втрати складали 39 млрд. золотих крб.
(понад 25% національного багатства), зокрема збитки УСРР становили
12 млрд. золотих крб. [279, с. 31]. Непросте становище склалось у сільському
господарстві, де загальна посівна площа у 1920 р. зменшилась до
16 721 тис. десятин проти 19 260 тис. десятин у 1916 р. та 19 641 тис. десятин
у 1909–1913 рр., тобто засівали ріллі на 13,2 і 14,9% відповідно менше [496,
с. 122–123, 148]. На гірше змінилася і структура селянських посівів за 1916–
1920 рр. Передусім різко скоротилась питома вага ринкових культур:
пшениці з 28,7 до 25,9%, ячменю з 24,8 до 21,2%, цукрових буряків, тютюну,
хмелю, баштанних культур з 4,0 до 0,3%. За їх рахунок збільшилась питома
вага посівів жита – з 20,1 до 21,2%, вівса – з 8,3 до 9,6%, гречки – з 3,8 до