Упрощенная HTML-версия
61
внеску кожного працівника. Вчений вважав, що оскільки недодержання даного
принципу шкодить виробництву в колективних господарствах, то з метою
правильного здійснення оплати праці слід вести точний облік її затрат у
кількісному та якісному вимірнику. В колективних господарствах кількість
затраченої праці вимірювалася М. І. Нижнім переважно за встановленими
нормами виробітку, які й були базисом для побудови ним системи оплати праці,
адже важливою й актуальною на той час була проблема правильного нормування
праці в сільському господарстві.
Завдяки отриманій загальноосвітній і спеціальній підготовці, як науковець
та аналітик він розумів, що введення в усіх господарствах однакового рівня
оплати праці вимагало створення у країні певних економіко-організаційних умов,
зокрема, поліпшення методів нормування праці. М. І. Нижній акцентував увагу на
піднесенні економіки колективних господарств, сприянні наближенню
нормування, організації й оплати праці до рівня та форм державних підприємств.
Ученим і очолюваним ним відділом в аграрній галузі була започаткована дуже
відповідальна щодо систематичного перегляду і встановленню більш
прогресивних норм виробітку та розцінок оплати праці в колгоспах (згідно з
Третьою Програмою КПРС, визначеною ХХІІ з’їздом КПРС у 1961 р. відповідно
до тих, які діяли в державних (радгоспах) в міру зростання механізації
сільськогосподарського
виробництва,
підвищення
кваліфікації
сільськогосподарських працівників, поліпшення організації праці [197, 178]. У
1961 р. були опубліковані «Основні методичні положення нормування праці в
колгоспах» [185], розроблені М. І. Нижнім у співавторстві зі співробітниками
Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського
господарства кандидатом економічних наук Б. М. Середенком і науковим
співробітником П. В. Василенком
та
апробовані головним інженером по
нормуванню і оплаті праці І. Н. Зальцманом
і
начальником відділу Міністерства
сільського господарства УРСР Г. Д. Палієнком, а також кандидатом технічних
наук X. Д. Печеним
.
Методичні положення були призначені для нормувальників
колгоспів, спеціалістів колективних і радянських господарств, нормувальних