Упрощенная HTML-версия
115
виконувалися в колгоспах і радгоспах. Перехід колгоспів і радгоспів на єдині
тарифні сітки дозволив здійснити подальше скорочення розриву в оплаті праці
різних категорій працівників; розробка економічно обґрунтованого регулювання
витрат на утримання адміністративно-управлінського й обслуговуючого
персоналу була важливим питанням, яке не потерпало подальшого відкладення.
Положення, яке з року в рік повторювалося в рекомендаціях у вигляді поради
колгоспам відраховувати на утримання даних категорій працюючих 8 % фонду
оплати праці, економічно не обґрунтовано. Учені розробляли рекомендації з цього
питання з розрахунком, щоб питома вага витрат на оплату праці цієї категорії
працівників встановлювалася диференційовано у залежності від розміру крупного
господарства, рівня його механізації, розпорошеності населених пунктів та ін.
об’єктивних чинників;
3) нормування праці: нормування було одним із найбільш проблемних
питань, адже в країні не велися розглянуті дослідження з даної теми. Як наслідок,
колгоспи й радгоспи не отримували практичної допомоги з цих питань. З метою
налагодження в країні справи з нормування праці в колгоспах і радгоспах
необхідно було поставити його на наукову основу й організувати чітку
нормативно-дослідницьку систему. Конкретні пропозиції з даного питання
неодноразово вносилися Міністерству сільського господарства.
У газетних публікаціях професор М. І. Нижній оцінював наукові видання,
що синтезували дослідження в області оплати праці працівників
сільськогосподарських підприємств у 1970-х рр. Опубліковані ним рецензії на
праці вчених економістів-аграріїв свідчать про його наукові погляди і
переконання. Так, у рецензії «30 років колгоспу «Красный Октябрь» [132]
М. І. Нижній аналізує ключові результати успішної 30-річної роботи беззмінного
голови даного колективного господарства Героя Соціалістичної Праці
П. О. Прозорова. Створення очолюваного ним господарства бере початок у
1924 р. з об’єднання дев’яти батрацьких і бідняцьких господарств села Чекоти
Вожгальської воласті В’ятської губернії (нині Вожгальський район Кіровської
області) в артіль. М. І. Нижній високо оцінив побудовані П. О. Прозоровим