Упрощенная HTML-версия
92
галузі розвитку науки, культури і техніки Указом Президії Верховної Ради
СРСР А.О. Сапєгін був нагороджений Орденом Леніна [51] (додаток Ж).
У грудні 1944 р., після обрання А.О. Сапєгіна директором Інституту
ботаніки АН УРСР, на засіданні Президії наук АН УРСР було вирішено
добудувати двохповерховий будинок в Голосієво, перенести на Голосіївську
дільницю вегетаційний будинок, провести ремонт теплиці академіка
А.О. Сапєгіна (належала до відділу генетики та селекції), допомогти з
будівництвом нової теплиці в Голосієво [46].
У 1945 р. у А.О. Сапєгіна закінчився термін роботи на посаді другого
віце-президента АН УРСР [51, арк. 86]. Тому, незважаючи на поганий стан
здоров’я, він зосередив сили на роботах із відбудови Інституту ботаніки АН
УРСР та науковій роботі у відділі генетики [51, арк. 76]. Крім того, з
поверненням до Києва постало багато нових організаційних завдань із
відбудови народного господарства та Академії наук УРСР. Вирішення
завдань із швидкого відновлення зруйнованого війною сільського
господарства республіки стало основою для створення у вересні 1945 р.
Відділу сільськогосподарських наук, до організації якого залучили
А.О. Сапєгіна – як видатного вченого в галузі сільськогосподарської науки
[45, 46]. На початок вересня 1945 р. Академією наук УРСР було розроблено
проект структури та штату чотирьох нових установ Відділу. Постанова РНК
УРСР про дозвіл організувати Відділ сільськогосподарських наук дала
підстави створити новий науковий центр в Україні, який сприяв відновленню
та розвитку сільського господарства країни. До Відділу пропонували ввести
Інститут лісництва, Інститут фізіології рослин, Інститут ентомології і
фітопатології, Лабораторію машинобудування і проблем сільського
господарства. Було також вирішено забезпечити відділ кадрами вчених-
академіків
(А.О.
Сапєгіна,
М.М.
Гришка,
О.І.
Душечкіна,
О.Н. Соколовського, В.П Поспєлова, В.Я. Юрьєва, Т.Д. Лисенка) та членами-
кореспондентами і докторами наук. Пропозицію Академії наук було
затверджено РНК УРСР та ЦК КП(б)У 20 жовтня 1945 р. [45, 46]. У 1945 р. за