Упрощенная HTML-версия
130
на зерно необходимо вести со значительно меньшей густотой, чем посев на
общую массу. В методологическом отношении отчетливо видна
необходимость вести сравнение сортов при оптимальной густоте посева,
иначе возможны ошибочные заключения в пределах 5-10-20%» [168, с. 55].
Питання про найкращу густоту посіву, виведення «закону урожаю»,
впровадження рівняння росту (як кількісний опис залежностей одних
факторів від інших у вигляді диференціальних виразів), які досліджував
А.О. Сапєгін, стало першою спробою математичного моделювання процесів
для розв’язання важливих практичних завдань. Як засвідчує аналіз наукових
джерел 20-х – 30-х років ХХ ст., отримані вченим результати, високо
оцінювалися науковцями того часу [184, 261, 262 та ін.]. Наприклад, високо
оцінив «закон урожаю» професор О.К. Філіпповський у підручнику
«Сільськогосподарська дослідна справа». Він зазначав, що вперше
«емпірично встановлене оформлення характеру зміни явища на підставі
дослідів, залежно від зміни розміру одного з чинників, що входить у склад
явища при постійних розмірах інших чинників» [262, с. 27]. «Закон урожаю»
О.К. Філіпповський визнавав як наукову теорію зміни розміру врожаю
залежно від зміни чинника, що його може змінювати. Критичний аналіз
спроб обчислення оптимальної густоти стояння зробили у своїх
дослідженнях О.Д. Бєліков, М.Д. Деревицький, О.М. Левшин та ін.
Серед праць вітчизняних учених першої половини ХХ ст. дослідження
А.О. Сапєгіна в галузі впровадження математичних методів в аграрну науку
були одними з найавторитетніших. Уже у 20-х роках ХХ ст. поширилося
впровадження поглибленого аналізу сільськогосподарських явищ щодо
встановленням зв’язків між чинниками, які впливали на урожайність
сільськогосподарських культур (О.К. Філіпповський, О.М. Левшин та ін.).
Вказане дає можливість зробити висновок про вагомість внеску
А.О. Сапєгіна у впровадження математичних методів у галузеві наукові
дослідження, розробку нових ефективних методів з метою широкого
практичного застосування у дослідницькій справі, а його спроби формалізації