Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=Рибництво -- Веслонос<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 по 10

Грудко, Н. О.
Вплив тривалості вирощування в басейнах на якісні параметри мальків веслоноса [Текст] / Н. О. Грудко, І. М. Шерман // Вісник аграрної науки Причорномор'я = Ukrainian Black sea region agrarian science : наук. журн. - 2016. - N вип. 2, ч. 1. - С. 85-92. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
тривалість вирощування, рибопродуктивність, біохімічні показники, мальки, веслоніс
Анотація: Представлено результати досліджень впливу тривалості вирощування на основні рибогосподарські та біохімічні показники мальків веслоноса. Визначено, що зі збільшенням тривалості вирощування з 20 до 30 діб зменшується виживаність, покращується маса та підвищується рибопродуктивність. Одночасно зростає вміст білку і жиру у м’язах, що свідчить про підвищення на якості мальків.

Дод.точки доступу:
Шерман, І.М.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Грудко, Н. О.
Вплив тривалості вирощування в басейнах на якісні параметри мальків веслоноса [Текст] / Н. О. Грудко, І. М. Шерман // Вісник аграрної науки Причорномор'я = Ukrainian Black sea region agrarian science : наук. журн. - 2016. - N Вип. 2,ч. 1. - С. 85-92. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс, тривалість вирощування, рибопродуктивність, біохімічні показники, мальки
Анотація: Представлено результати досліджень впливу тривалості вирощування на основні рибогосподарські та біохімічні показники мальків веслоноса. Визначено, що зі збільшенням тривалості вирощування з 20 до 30 діб зменшується виживаність, покращується маса та підвищується рибопродуктивність. Одночасно зростає вміст білку і жиру у м’язах, що свідчить про підвищення на якості мальків.

Дод.точки доступу:
Шерман, І.М.

Є примірники у відділах: всього 2 : ХР (2)
Вільні: ХР (2)

Знайти схожі

Курта, Х. М.
Оптимізація умов полімеразної ланцюгової реакції для дослідження мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula) [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 56-63. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, полімеразна ланцюгова реакція, генотипування, поліморфізм, генетична структура
Анотація: Веслоніс (Polyodon spathula) — цінний об’єкт штучного розведення та вирощування у рибницьких господарствах України. Визначення рівня генетичної мінливості його популяцій за допомогою нових молекулярно-генетичних підходів з використанням мікросателітних ДНК-маркерів є важливим завданням для оптимізації робіт з відтворення та збереження генофонду цього виду, ефективного культивування і підвищення обсягів виробництва цінної осетрової продукції. Однією з умов успішної постановки полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) є оптимальний підбір режимів ампліфікації за температурою та тривалістю кожного з циклів, а також визначення складу реакційної суміші та концентрації відповідних реактивів. Варто зазначити, що ефективність ПЛР-реакції залежить передусім від таких складових: концентрація ДНК-матриці, концентрація йонів магнію (Мg2+) та температура відпалу праймерів. Метою досліджень була оптимізація умов ПЛР і їх оцінка шляхом підбору мікросателітних ДНК-маркерів, умов ампліфікації та складу реакційної суміші для забезпечення максимальної специфічності та ефективності ампліфікації мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula). На основі порівняльного аналізу попередніх досліджень поліморфізму мікросателітних ДНК-маркерів різних популяцій веслоноса нами було визначено, що найбільш інформативними для подальших досліджень є такі ДНК-маркери: Psp12, Psp21, Psp26, Psp28. Для підібраних маркерів визначено оптимальні умови ампліфікації, а саме температурні режими і тривалість циклів полімеразної ланцюгової реакції. Визначено оптимальний склад та концентрації компонентів реакційної суміші. Згідно з результатами досліджень, було визначено ефективну температуру відпалу праймерів (ТА) — 56 °С. Було встановлено оптимальні концентрації суміші праймерів по 5рМ/мм3 кожного та кінцеву концентрацію йонів магнію (Мg2+) на рівні 1,5 мМ у реакційній суміші загальним об’ємом 15 мм3. Отримані результати оптимізації умов ПЛР-ампліфікації мікросателітних локусів ДНК дозволять здійснювати подальші роботи з вивчення особливостей генетичної структури веслоноса для оцінки рівня генетичного поліморфізму цього виду риб в умовах сучасного ведення аквакультури.

Дод.точки доступу:
Малишева, О.О.; Спиридонов, В.Г.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Курта, Х. М.
Розроблення мультиплексної ПЛР для генетичного аналізу популяцій веслоноса (Polyodon spathula Walbaum, 1792) [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов // Рибогосподарська наука України : науковий журнал. - 2017. - N 4. - С. 65-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, мультиплекс, ПЛР, генотипування, генетичний аналіз.
Анотація: Проведено оптимізацію та розроблено методику мультиплексної ПЛР для генотипування веслоноса за мікросателітними ДНК-маркерами. Отримані результати досліджень можуть бути застосовані для генотипування веслоноса при виконанні програм з селекційно-племінної справи та штучного відтворення даного виду риб.

Дод.точки доступу:
Малишева, О.О.; Спиридонов, В.Г.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Особливості генетичної структури веслоноса (Polyodon spathula) Чернігівської популяції [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. І. Бабенко // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2018. - Том Т. 20, N 2. - С. 51-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, генотипування, поліморфізм, генетична структура
Анотація: Особливої уваги серед об’єктів культивування заслуговує веслоніс (Polyodon spathula) — представник осетроподібних риб, розведення та вирощування якого становить підвищений інтерес для рибницьких господарств через високу біологічну цінність, смакові та дієтичні якості його товарної продукції. Дослідження популяційно-генетичної структури веслоноса має важливе значення для контролю за ефективністю селекційних робіт при штучному відтворенні цього виду. Метою нашої роботи було визначення особливостей генетичної структури веслоноса (Polyodon spathula) Чернігівської популяції за мікросателітними ДНК-маркерами. У дослідженнях застосовували метод ПЛР за використання мікросателітних ДНК-маркерів, таких, як Psp12, Psp21, Psp26, Psp28. Продукти ампліфікації денатурували формамідом (Sigma, США) та розділяли методом капілярного електрофорезу на генетичному аналізаторі «ABI Prism 3130xl» Genetic Analyser (Applied Biosystems, США). У результаті проведеного генетичного аналізу у Чернігівській популяції веслоноса було виявлено 22 алельних варіанти мікросателітних локусів ДНК. Найбільш поліморфним серед досліджуваних локусів був локус Psp28 (8 алельних варіантів), найменш поліморфним — локус Psp21 (3 алельних варіанти). Середня кількість алелів на локус (Na) становила 6,25. Фактична гетерозиготність (Ho) коливалася в межах від 0,457 (Psp21) до 0,943 (Psp28), тоді як теоретично очікувана гетерозиготність (He) — від 0,550 (Psp21) до 0,711 (Psp28). Середні значення показників Ho та He становили 0,750 та 0,640 відповідно. Індекс поліморфізму (РІС) для досліджуваних локусів коливався від 0,482 (локус Psp21) до 0,666 (локус Psp28) і в середньому становив РІС=0,584. Показник вірогідності виключення випадкового збігу алелів (РЕ) у середньому становив РЕ=0,559 і був в межах від 0,153 до 0,884 для локусів Psp21 та Psp28 відповідно. На основі проведених нами популяційно-генетичних розрахунків встановлено, що за мікросателітними ДНК-маркерами (Psp12, Psp21, Psp26, Psp28) досліджувана популяція характеризується високим рівнем поліморфізму, а в генетичній структурі веслоноса спостерігається переважання гетерозиготних генотипів над гомозиготними. Отримані результати можна рекомендувати до практичного застосування рибницьким племінним підприємствам для здійснення молекулярно-генетичної ідентифікації та паспортизації маточних стад веслоноса.

Дод.точки доступу:
Курта, Х.М.; Малишева, О.О.; Бабенко, В.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Ідентифікація алельних варіантів мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula) [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, Б. О. Грішин // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2017. - Том т. 9, N 5/6. - С. 49-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс (Polyodon spathula), мікросателіти, ДНК-маркери, локус, алель, полі- морфізм, генетична структура
Анотація: У даній роботі було досліджено генетичний поліморфізм мікросателітних локусів ДНК веслоноса (Polyodon spathula) (n = 38) за обраною панеллю маркерів: Psp12, Psp21, Psp26 та Psp28. На основі мікросателітного аналізу за всіма локусами було виявлено 24 алельних варіанти. Найбільшим рівнем поліморфізму характеризували- ся локуси Psp26 та Psp28 (по 7 алельних варіантів), а найменшим – локус Psp21 (4 алельні варіанти). Для локусу Psp12 було ідентифіковано два нові алельні варіанти 214 п.н.(5,26 %) та 216 п.н. (34,21 %), а для локусу Psp26 – один новий алельний варіант – 164 п.н.(7,90 %). Згідно популяційних розрахунків було встановлено, що в даній групі риб переважають особини з гетерозиготними генотипами та спостерігається достатньо високий рівень генетичної мінливості.

Дод.точки доступу:
Курта, Х.М.; Малишева, О.О.; Грішин, Б. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Курта, Х. М.
Порівняльний аналіз генетичної структури веслоноса (Polyodon spathula) українських популяцій [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 193-201. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, локус, алель, гетерозиготність, поліморфізм, генетична структура
Анотація: Проведено порівняльний аналіз генетичної структури трьох популяцій веслоноса за мікросателітними ДНК-маркерами та встановлено, що найбільш поліморфною була херсонська популяція (25 алельних варіантів), а найменш поліморфною – чернігівська популяція (21 алельний варіант). Максимальне значення кількості алелів на локус (Na) встановлено для популяції Херсонської обл. – 6,25, а мінімальне – 5,25 для популяції Чернігівської обл. Згідно аналізу рівнів гетерозиготності для кожної з трьох українських популяцій зафіксовано переважання фактичної гетерозиготності (Ho = 0,730), над теоретичною (He = 0,619). Середні значення індексу фіксації (Fis) коливалися від Fis = –0,176 (чернігівська популяція) до Fis = –0,129 (вінницька популяція), що свідчить про збереження генетичного поліморфізму у штучних популяціях веслоноса в умовах аквакультури. Розраховані середні значення індексу PIC свідчать про те, що досліджувані локуси були достатньо поліморфними (Р > 0,550). Значення комбінованої вірогідності виключення випадкового збігу алелів (CPE) в середньому для популяцій веслоноса становило 0,912, що вказує на 91,2 % інформативності обраної панелі мікросателітних ДНК-маркерів.

Дод.точки доступу:
Малишева, О.О.; Спиридонов, В.Г.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Ганкевич, Б. О.
Деякі особливості вирощування товарної продукції веслоноса (Polyodon spathula Walbaum, 1792) у ставах Лісостепу та Полісся України [] / Б. О. Ганкевич, О. М. Третяк, О. М. Колос // Рибогосподарська наука України : науковий журнал. - 2020. - N 3(53). - С. 33-46. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс, ставове рибництво, полікультура риб, рибопродукція, прирости маси риб.
Анотація: Досліджено особливості росту та визначити продуктивність веслоноса, вирощеного до товарної маси у ставах Лісостепу та Полісся України. Вирощування північноамериканського зоопланктофага, представника осетроподібних риб — веслоноса — проводили у полікультурі з короповими рибами у ставах площею від 0,2 до 74,0 га за напівінтенсивної та екстенсивної технологій. Густота посадки веслоноса 1–2-річного віку середньою масою від 86,5 до 1017,0 г змінювалась у межах 59–150 екз./га за загальної густоти посадки за всіма об’єктами полікультури 515–2402 екз./га. Серед інтенсифікаційних заходів застосовували внесення у стави традиційних органічних добрив і в окремих ставах — обмежену годівлю коропа кормосумішами на основі відходів від переробки сільськогосподарської сировини рослинного походження. Дослідження інтенсивності розвитку природної кормової бази ставів та фізико-хімічних показників водного середовища здійснювали за загальноприйнятими в гідробіології та гідрохімії методами. Особливості росту риб досліджували із застосуванням поширених в іхтіології методик за динамікою приростів маси тіла в абсолютних та відносних величинах.

Дод.точки доступу:
Третяк, О.М.; Колос, О.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Деякі особливості живлення веслоноса (Polyodon spathula (Walbaum, 1792)) у процесі вирощування до товарної маси у ставах Полісся України [] / Б. О. Ганкевич, О. М. Третяк, Т. В. Григоренко // Рибогосподарська наука України : науковий журнал. - 2021. - N 1(55). - С. 56-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслоніс, ставове рибництво, полікультура риб, природна кормова база, живлення риб
Анотація: Умови середовища ставу переважно відповідали біологічним вимогам досліджуваних об’єктів аквакультури. Виявлено періодичне зниження концентрації кисню у воді до 1,5‒2,0 мг О2/дм3, що могло уповільнювати ріст риб. Під час відбору проб з визначення особливостей живлення веслоноса біомаса зоопланктону ставу змінювалась у межах 1,11‒6,44 г/м3 із переважанням за кількісними показниками груп Cladocera та Copepoda. Наприкінці періоду досліджень дволітки веслоноса досягли середньої маси 979,0 г за рибопродукції 120,4 кг/га та виживання 82,0%. Загальна рибопродукція за всіма об’єктами полікультури становила 502,3 кг/га. Середні показники загального індексу наповнення травного тракту веслоноса змінювались у межах 199,72‒459,030/000. Основу живлення веслоноса визначали нижчі ракоподібні за переважання Cladocera (65,28‒86,23%). Роль Copepoda у живленні веслоноса зростала наприкінці сезону вирощування (до 32,76%). Rotifera та інші кормові гідробіонти у живленні веслоноса не мали істотного значення (до 3,85%). Виявлено значну кількість захопленого рибами детриту (13,43‒31,31% вмісту травного тракту). Відмічено вибірковість у споживанні веслоносом різних груп зоопланктонних організмів з індексом вибіркової здатності за Cladocera на рівні 1,23‒1,48. Отримано нові дані щодо особливостей живлення веслоноса в умовах ставів Полісся України. Результати досліджень є складовою частиною бази даних для розроблення удосконалених технологій ставового рибництва в Україні.

Дод.точки доступу:
Ганкевич, Б.О.; Третяк, О.М.; Григоренко, Т.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.

Kurta, K. M.
Genetic variation and phylogenetic relationships among domesticated and wild paddlefish (Polyodon spathula) populations [Текст] = Генетичні варіації та філогенетичні зв'язки серед популяцій одомашнених і диких веслононосів ( Polyodon spathula ) / K. M. Kurta, O. O. Malysheva, I. Y. Skrypkina // Біополімери і клітина = Biopolymers & cell : науковий журнал. - 2020. - Том 36, N 4. - С. 294-303. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормовані):
веслононос Polyodon spathula , ДНК–маркери , мікросателіт , полімеразна ланцюгова реакція , алелі , філогенетичний аналіз.
Анотація: У статті визначено генетичну мінливість та філогенетичні зв’язки між одомашненими популяціями веслоноса з України та Польщі з дикими популяціями США за допомогою мікросателітних маркерів ДНК. методи. Загалом методом ПЛР, капілярного електрофорезу та статистичними методами досліджено 105 особин веслоноса. Виявлено, що польська популяція веслоноса генетично більш віддалена від досліджуваних українських популяцій цього виду, що підтверджує формування української та польської популяцій з різних батьківських особин. Отримані результати дозволяють розглядати досліджувані групи риб як потенційне джерело обміну та збагачення генетичних ресурсів популяцій веслоноса.

Дод.точки доступу:
Malysheva, O. O.; Skrypkina, I.Y.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

P.I.