Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=Дикі птахи -- окремі види<.>

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи с 1 по 15

Стойловский, В. П.
Гнездование сов ( Strigiformes) в окрестностях г. Одессы [] / В. П. Стойловский, В. Г. Малиношевский // Вісник Одеського національного університету. Серія Біологія : журнал. - 2017. - Том 22, N 1(40). - С. 78-86. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
сови,Strigiformes,нічні хижаки,біотопічний розподіл,успішність гніздування,Одеса,Україна

Дод.точки доступу:
Малиношевский, В.Г.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Горобець, Л.
Птахи в живленні пугача (Bubo bubo L.) Передкавказзя [Текст] / Л. Горобець, В. Яненко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія, Біологія. - 2016. - N 1. - С. 27-31. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1728-2748
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
пугач,трофіка,пелетки

Дод.точки доступу:
Яненко, В.

Є примірники у відділах: всього 2 : ХР (2)
Вільні: ХР (2)

Знайти схожі

Мацюра, О. В.
Просторовий розподіл воронових в умовах трансформованих ландшафтів Житомирської області [] / О. В. Мацюра, А. А. Зимароєва // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія : науковий журнал. - 2016. - Том 24, N 1. - С. 40-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
воронові птахи; щільність; антропогенне навантаження; урбанізація; чисельність; Житомир; Україна
Анотація: Протягом 2009–2012 рр. досліджено просторовий розподіл воронових птахів у Житомирській області відповідно до градієнта антропогенного навантаження та сезонів року. У Житомирській області зустрічаються шість видів воронових птахів: сіра ворона, ворон, грак, галка, сойка, сорока. Середня щільність граків у 2009–2010 рр. становила 50,1 ос./км2 , у 2010–2011 рр. – 58,3, у 2011– 2012 рр. – 59,4 ос./км2 . Збільшенню чисельності та подальшій урбанізації сірої ворони, на нашу думку, сприяє велика кількість кормів антропогенного походження у вигляді харчових і господарських відходів. Це дозволяє птахам пережити суворі зимові по- годні умови. Інтенсивне збільшення чисельності популяцій сірої ворони стримує конкуренція з боку грака. За період досліджень помітно змінилася щільність галки у містах, що свідчить про зростання міських популяцій і доводить, що в умовах Житомирської області галка – типовий синурбаніст. Сойка активно заселяє всі типи населених пунктів області, триває її входження до найбільш перетворених людиною ландшафтів (великі міста), де чисельність виду з року в рік зростає. Це свідчить про активну синантропі- зацію сойки. Середня щільність крука за три роки досліджень суттєво не змінилася, хоча спостерігається її незначне підвищення: від 1,2 ос./км2 у 2009–2010 рр. до 1,5 ос./км2 у 2011–2012 рр.

Дод.точки доступу:
Зимароєва, А.А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Дранга, А. О.
Коллективная ночевка врановых птиц в г. Мелитополь (Запорожская область) в 2014–2015 годах [] / А. О. Дранга, П. И. Горлов // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія : науковий журнал. - 2016. - Том 24, N 1. - С. 50-60. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
врановые; скопление птиц; ночевка; Украина
Анотація: Показаны результаты наблюдений за формированием, существованием и распадом совместной зимовки врановых птиц на протяжении осенне-весеннего периода 2014–2015 гг. в г. Мелитополь (Запорожская область). Фиксировали и анализировали такие параметры: время начала и окончания процесса разлета с ночевки и сбора на ночевку, хронометраж летной активности птиц внут- ри этих интервалов, численность и видовой состав птиц, направления перелетов с нанесением на карту местности, погодные усло- вия. Описаны процессы разлета птиц с места ночевки и сбора на ночевку. Методом абсолютного подсчета птиц оценка процесса сбора на ночевку и разлет с нее утром проведена два раза в неделю (всего 47 дней наблюдений утром и вечером). Наблюдения показали высокую степень зависимости от долготы дня и разную интенсивность этих видов суточной активности. Выявлены се- зонные различия между временем разлета. В зимние месяцы этот период достоверно короче, чем осенью и весной. Продолжите- льность разлета птиц с ночевки меньше, чем сбора на ночевку. В работе схематически представлены основные стратегии утренне- го разлета и вечернего сбора птиц на месте ночевки с их количественной характеристикой. Для утреннего разлета птиц с территории ночевки доминирующей является стратегия «разлет с паузой», а наименьший процент составила стратегия «три пика». Для вечернего сбора птиц доминирующей является стратегия «два пика», а наименее представленной – «сбор с паузой».

Дод.точки доступу:
Горлов, П.И.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Маркова, А. О.
Поведінкові акти та прояв агресії деяких птахів родини Синицеві (Paridae) на місцях водопою у гніздовий період [] / А. О. Маркова // Біологічні системи. Біологія : науковий вісник Чернівецького університету: журнал. - 2016. - Том т. 8, N 2. - С. 233-238. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
добова динаміка, агресія, Paridae, водопій, антропогенний вплив
Анотація: Роботу присвячено дослідженню динаміки зайнятості птахів на місцях водопою в лісостеповій зоні України. Особливу увагу надано порівнянню прояву агресивної поведінки птахів родини Синицеві (Paridae) у природі та в умовах антропогенного навантаження території. Виявлено приблизно 1-2-годинний зсув у добових піках поведінкових актів птахів на водопої протягом доби на різних територіях зі збереженням загального розподілу часу. Встановлено кореляційний зв’язок між агресією і поведінковими актами для кожного з видів родини та їх відмінності у природі й за наявності антропогенного фактора. Прояв агресії на водопої великою синицею і болотяною гаїчкою корелює з поведінковими актами у природі, але не на території з вираженим антропогенним впливом. Блакитна синиця активно демонструє агресію за ресурс як у природі, так і на антропогенно небезпечній території. Між проявом агресії великою синицею і болотяною гаїчкою встановлено кореляцію з наявністю представників свого виду на водопої та із загальним рівнем агресії птахів на водопої. Блакитна синиця – це малоагресивний вид, який більшу увагу приділяє міжвидовій ієрархії, ніж внутрішньовидовій. Закономірні відмінності в даних на різних досліджуваних територіях і за різні роки досліджень є повністю узгодженими для життя видів у кожному конкретному угрупованні птахів. Зі свого боку дослідження розкриває певні можливі сценарії агресивної поведінки на місцях водопою на дещо відмінних територіях. Несхожості участі синиць у соціальних взаємодіях має велике значення для пояснення адаптивних індивідуальних відмінностей у поведінці тварин та, ймовірно, являє собою частину еволюційного процесу. Отримані дані можна використовувати для встановлення поведінкової пластичності представників родини Синицеві.

Є примірники у відділах: всього 3 : ХР (3)
Вільні: ХР (3)

Знайти схожі

Подобівський, С. С.
Попередні дані про видовий склад та особливості біології розмноження синантропних птахів ряду Горобцеподібних (Passeriformes) м. Тернополя [] / С. С. Подобівський, А. В. Котів // Біологічні системи. Біологія : науковий вісник Чернівецького університету: журнал. - 2016. - Том т. 8, N 2. - С. 246-251. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
синантропні птахи, видовий склад, Тернопіль, біологія розмноження, гнізда, яйця.
Анотація: Подано результати спостережень за видовим складом синантропних птахів ряду Горобцеподібних (Passeriformes) м. Тернополя. Присутні також результати й опрацювання колекційних фондів зоологічного музею кафедри ботаніки та зоології ТНПУ ім. В. Гнатюка. За вислідами встановлено поширення в м. Тернополі 18 видів птахів із 7 родин ряду Горобцеподібних. У статті вказана інформація про біологію розмноження і живлення для цих синантропних видів. Запропоновано підсумки опрацювання матеріалів щодо гніздування цих птахів, їх гнізд і яєць. Виконані розвідки свідчать про те, що частина птахів,таких наприклад як ластівка міська, шпак звичайний, горихвістка звичайна, горихвістка чорна, горобець хатній почуваються надто урбанізованими та найчастіше кубляться у житлових і господарських будівлях чи штучних гніздівлях. Інші птахи селяться поблизу людського житла у садах, ягідниках, скверах, парках. Аналіз розмноження показав, що більшість синантропних птахів мають 1–2 кладки, проте окремі види можуть тричі відкладати яйця. Кількість яєць у одній кладці значною мірою залежить від величини птахів. Зазвичай, дрібні птахи мають від 8 до 10–13 яєць, а більші за розміром – від 4 до 6. Аналогічна залежність є і в термінах висиджування яєць. Так, дрібніші види висиджують яйця 11–14 днів, а види з родини воронових – від 16 до 20 днів. На основі здійснених спостережень і порівняння наших даних з даними вчених досліджень у ХХ столітті, доходимо висновку, що кількість синантропних чи урбанізованих птахів зростає. Цьому сприяє, найперше, фактор розширення поселень, тобто урбанізація, освоєння людиною нових територій і неухильне скорочення природних біоценозів.

Дод.точки доступу:
Котів, А.В.

Є примірники у відділах: всього 3 : ХР (3)
Вільні: ХР (3)

Знайти схожі

Markova, A. O.
Interspecific agression of the passerine birds (Aves, Passeriformes) on watering places in wood-and-steppe zone of Ukraine [] / A. O. Markova // Вестник зоологии = Vestnik zoologii : научный журнал. - 2017. - Том 51, N 6. - С. 499-508. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
агресивна поведінка,агоністична поведінка,птахи,Україна

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Kirikova, T. A.
On the diet and foraging strategy of tundra waders at Sivash [] / T. A. Kirikova // Вестник зоологии = Vestnik zoologii : научный журнал. - 2017. - Том 51, N 6. - С. 509-516. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
кормові об'єкти,інтенсивність і ефективність годування,тундрові кулики,Сиваш,Азово-Чорноморський регіон

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

Бронсков, О. І.
Зустрічі сипа білоголового Gyps Fulvus в Україні, зокрема поблизу біосферного заповідника "Асканія-Нова" [] / О. І. Бронсков, Г. М. Молодан, Н. А. Долгова // Вісті біосферного заповідника "Асканія - Нова : науковий журнал. - 2016. - N Т. 18. - С. 238-241. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
Сип білоголовий, птахи-некрофаги, кольорові мітки, "Асканія-Нова", Україна, "Увац", Сербія

Дод.точки доступу:
Молодан, Г.М.; Долгова, Н.А.

Є примірники у відділах: всього 2 : ХР (2)
Вільні: ХР (2)

Знайти схожі

10.

Маркова, А. О.
Агресивна поведінка Erthacus rubecula (Passeriformes, Muscicapidae) на місцях водопою в лісостеповій зони України [] / А. О. Маркова // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія : науковий журнал. - 2016. - Том 24, N 2. - С. 283-289. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
міжвидова агресія; птахи; Erthacus rubecula; водопій

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.

Структура сообщества гнездящихся птиц байрачной дубравы долины реки Оскол [] / А. А. Атемасов, Т. А. Атемасова, Т. Н. Девятко // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія : науковий журнал. - 2016. - Том 24, N 2. - С. 421-429. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
орнитофауна; гнездовое население; островные широколиственные леса

Дод.точки доступу:
Атемасов, А.А.; Атемасова, Т. А.; Девятко, Т.Н.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.

Борейко, В. Е.
Почему более 20 лет лесники ничего не делали для охраны глухаря, а потом за один год создали 166 охранных зон для защиты его токовищ [Текст] / В. Е. Борейко // Гуманитарный экологический журнал : международный экологический журнал. - 2019. - Том т. 21, N 1(68). - С. 47-48. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.

Шупова, Т. В.
Зв’язки чужорідних видів птахів з адвентивними рослинами насаджень парків і ботанічних садів [] / Т. В. Шупова // Біологічні студії : науковий журнал. - 2021. - Том т. 15, N 1. - С. 79-92. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
чужорідні види, зв'язки «чужорідні птахи – чужорідні рослини», гніздування, кормові станції
Анотація: У парках і ботанічних садах за рахунок інтродукції чужорідних видів рослин склалася специфічна структура рослинного угруповання з висотою дерева 3–5 м. Як наслідок, чужорідні птахи знаходять гніздові станції в угрупованнях гніздових птахів, які не були зайняті місцевими видами через відсутність багатьох видів птахів, що гніздяться в кронах дерев і наземних птахів. Чужорідні види птахів також отримують доступ до вакантних харчових ресурсів. Інопланетні птахи використовують вільні ресурси. Встановлено, що площа парків найбільше позитивно впливає на чисельність видів чужорідних птахів (+0,517), а також на співвідношення чужорідних птахів (+0,227). Іншими важливими спостережуваними кореляціями були наступні: кількість видів чужорідних птахів у пташиних угрупованнях – частка чужорідних видів у рослинних угрупованнях (+0,084), співвідношення чужорідних птахів – частки чужорідних видів у рослинних угрупованнях (+0,041). Найбільш сильний негативний зв’язок: кількість видів птахів-чужих у пташиних угрупованнях – кількість домашніх тварин (-0,213), співвідношення птахів-чужих – кількість домашніх тварин (-0,384).

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

14.

Ярис, О. О.
Фенологія та біологія розмноження Ficedula Albicollis (Temminck) у штучних гніздівлях на території регіонального ландшафтного парку «Фельдман екопарк» [Текст] / О. О. Ярис // Biodiversity, Ecology and Experimental Biology = Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія : наук. журнал. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 42-51. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2708-583X
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
дуплогнізні птахи; Ficedula albicollis; штучні гніздівлі; яйця птахів; територія РЛП «Фельдман Екопарк»
Анотація: Дослідження вперше проводились на території регіонального ландшафтного парку «Фельдман Екопарк» у гніздовий період Ficedula albicollis з першої декади квітня по другу декаду липня протягом 2019‒2020 рр. Загалом вивчено 136 гнізд, 715 яєць, 508 пташенят. Терміни відкладання яєць визначені у 124 випадках: у 2019 ‒ 68, 2020 ‒ 56. Терміни насиджування кладок встановлені за відкладанням яєць (у 92 гніздах); за термінами вилуплення пташенят (у 90 гніздах). Визначено розміри 8 повних кладок. Успішність та продуктивність розмноження розраховані для 83 гнізд. Пік прильоту птахів зареєстрований при температурі 16.5±1.5ºС. Насиджування триває 13.8±0.2 доби. Впродовж 2019‒2020 рр. останній виліт злетків реєстрували 21 липня при температурі +27ºС. За середніми показниками у 2019 році розмір кладки становив 5.5±0.2 яєць, у 2020 році ‒ 6.2±0.2 яєць. Довжина (L) яєць Ficedula albicollis, у середньому становить 17.3±0.09 мм (CV=1.4%), діаметр (D) 13.7±0.02 мм (CV=2.3%), індекс закругленості (Sph) яйця 79.4±0.9 (CV=2.7%), індекс об’єму (V) яйця 16.6±0.3 см3 (CV=4.9%), індекс видовженості (Iel) яйця 26.1±1.4 (CV=13.4%). Найпродуктивнішими у 2019 році були 6-ти яйцеві кладки – частка пташенят, які залишили гнізда становила 80.7%, у 2020 році ‒ 7-ми яйцеві кладки, частка пташенят, які залишили гнізда ‒ 76.7%; у середньому, за роки досліджень продуктивність розмноження складала 5.4±0.3 пташенят на одну пару. Встановлено кореляцію між середнім розміром кладки F. albicollis та температурою на території РЛП «Фельдман Екопарк» у 2019 році (r=-0.8; p=0.1204) та 2020 році (r=-0.9; p=0.0773). Вилуплення пташенят починались у 2019 році 28 травня, 2020 ‒ 25 травня. За спостереженнями визначено, що злетки залишають гніздо у віці 13‒16 діб, у середньому, у 2019 році цей показник складав 14.4±0.3 доби, у 2020 році – 13.9±0.2 доби. Успішність розмноження Ficedula albicollis впродовж двох років дослідження, у середньому, становить 84.2% (n=100).

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

15.

Shupova, T.
Long-term monitoring of the European roller (Coracias garrulus) in Ukraine: is climate behind the changes? [Текст] = Довготерміновий моніторинг сиворакші євразійської (Coracias garrulus) в Україні: чи стоїть клімат за змінами? / T. Shupova, V. Tytar // GEO&BIO : наук. рецензований ж-л. - 2022. - N 23. - С. 154-171. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2617-6157
Рубрики: Дикі птахи--окремі види
Кл.слова (ненормовані):
Coracias garrulus, моделювання поширення видів, екологічна ніші, зміна клімату, швидкість кліматичних змін
Анотація: Раніше європейський ареал сиворакши був ширшим, але з 1980-х років спостерігається тривале зниження чисельності виду та скорочення його ареалу, особливо на півночі, включаючи більшу частину пн.-зах. України. Мета дослідження полягала в реконструкції ареалу виду в Україні, який існував до 1980-х років, та склався пізніше. При цьому передбачалось отримання поглиблених знань про екологічні вимоги виду, порівняння географічних меж минулих та сучасних територій, придатних для перебування птахів, проведення аналізу факторів, які пояснюють особливості поширення сиворакши та дати кількісну оцінку загальних змін ареалу виду в країні. Для цього складена база даних, що складається з 584 знахідок птахів, що гніздилися, зроблених в Україні на основі довготривалих спостережень, реєстрація яких починається з 1851 року: 203 реєстрації за період до 1980 року, 91 для записів, зроблених між 1985 і 2009 роками, і 290 записів, зроблених між 2010 та 2020 роками. Ми застосували підхід, заснований на принципах моделювання поширення видів (SDM), також відомий як «моделювання екологічної ніші», для ретроспективного вивчення змін ареалу сиворакши протягом історичного часу по всій України та отримання просторових прогнозів екологічно придатних для виду територій як за умов поточного клімату, так і минулого клімату, та впливу низки факторів, які за припущенням мають важливе значення для перебування сиворакши та сприяють забезпеченню достатньої бази для живлення птахів. Моделі були створені для трьох часових інтервалів (до 1980, 1985–2009, 2010–2020) з використанням відповідних кліматичних даних. Моделі показують скорочення екологічно придатних для птахів територій з 86 до 44%. Було розглянуто кілька факторів, які могли сприяти погіршенню ситуації для виду в Україні. Наприклад, втрата площі «низькорослої рослинності» по країні є негативним фактором. Лише у Чорнобильській зоні відчуження та поблизу неї цей процес, як показують знімки Landsat, є зворотній, що сприяло птахам. Загрози, пов’язані зі зміною середовища існування та землекористування, можуть також посилюватися впливом глобальної зміни клімату. Підводячи підсумок, ми припускаємо, що зміна клімату, зокрема її швидкість, спричинила формування сучасного ареалу сиворакші в Україні та, можливо, за її межами.

Дод.точки доступу:
Tytar, V.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

P.I.