Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Электронный каталог ННСХБ НААН

Полнотекстовые книжные издания

Полнотекстовые периодические издания

Полнотекстовые авторефераты дис.

Архивные материалы

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=Рибництво -- Веслонос<.>

Общее количество найденных документов : 10
Показаны документы с 1 по 10

Грудко, Н. О.
Вплив тривалості вирощування в басейнах на якісні параметри мальків веслоноса [Текст] / Н. О. Грудко, І. М. Шерман // Вісник аграрної науки Причорномор'я = Ukrainian Black sea region agrarian science : наук. журн. - 2016. - N вип. 2, ч. 1. - С. 85-92. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
тривалість вирощування, рибопродуктивність, біохімічні показники, мальки, веслоніс
Аннотация: Представлено результати досліджень впливу тривалості вирощування на основні рибогосподарські та біохімічні показники мальків веслоноса. Визначено, що зі збільшенням тривалості вирощування з 20 до 30 діб зменшується виживаність, покращується маса та підвищується рибопродуктивність. Одночасно зростає вміст білку і жиру у м’язах, що свідчить про підвищення на якості мальків.

Доп.точки доступа:
Шерман, І.М.
Нет сведений об экземплярах (Источник в БД не найден)

Найти похожие

Грудко, Н. О.
Вплив тривалості вирощування в басейнах на якісні параметри мальків веслоноса [Текст] / Н. О. Грудко, І. М. Шерман // Вісник аграрної науки Причорномор'я = Ukrainian Black sea region agrarian science : наук. журн. - 2016. - N Вип. 2,ч. 1. - С. 85-92. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, тривалість вирощування, рибопродуктивність, біохімічні показники, мальки
Аннотация: Представлено результати досліджень впливу тривалості вирощування на основні рибогосподарські та біохімічні показники мальків веслоноса. Визначено, що зі збільшенням тривалості вирощування з 20 до 30 діб зменшується виживаність, покращується маса та підвищується рибопродуктивність. Одночасно зростає вміст білку і жиру у м’язах, що свідчить про підвищення на якості мальків.

Доп.точки доступа:
Шерман, І.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 2 : ХР (2)
Свободны: ХР (2)

Найти похожие

Курта, Х. М.
Оптимізація умов полімеразної ланцюгової реакції для дослідження мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula) [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 56-63. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, полімеразна ланцюгова реакція, генотипування, поліморфізм, генетична структура
Аннотация: Веслоніс (Polyodon spathula) — цінний об’єкт штучного розведення та вирощування у рибницьких господарствах України. Визначення рівня генетичної мінливості його популяцій за допомогою нових молекулярно-генетичних підходів з використанням мікросателітних ДНК-маркерів є важливим завданням для оптимізації робіт з відтворення та збереження генофонду цього виду, ефективного культивування і підвищення обсягів виробництва цінної осетрової продукції. Однією з умов успішної постановки полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) є оптимальний підбір режимів ампліфікації за температурою та тривалістю кожного з циклів, а також визначення складу реакційної суміші та концентрації відповідних реактивів. Варто зазначити, що ефективність ПЛР-реакції залежить передусім від таких складових: концентрація ДНК-матриці, концентрація йонів магнію (Мg2+) та температура відпалу праймерів. Метою досліджень була оптимізація умов ПЛР і їх оцінка шляхом підбору мікросателітних ДНК-маркерів, умов ампліфікації та складу реакційної суміші для забезпечення максимальної специфічності та ефективності ампліфікації мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula). На основі порівняльного аналізу попередніх досліджень поліморфізму мікросателітних ДНК-маркерів різних популяцій веслоноса нами було визначено, що найбільш інформативними для подальших досліджень є такі ДНК-маркери: Psp12, Psp21, Psp26, Psp28. Для підібраних маркерів визначено оптимальні умови ампліфікації, а саме температурні режими і тривалість циклів полімеразної ланцюгової реакції. Визначено оптимальний склад та концентрації компонентів реакційної суміші. Згідно з результатами досліджень, було визначено ефективну температуру відпалу праймерів (ТА) — 56 °С. Було встановлено оптимальні концентрації суміші праймерів по 5рМ/мм3 кожного та кінцеву концентрацію йонів магнію (Мg2+) на рівні 1,5 мМ у реакційній суміші загальним об’ємом 15 мм3. Отримані результати оптимізації умов ПЛР-ампліфікації мікросателітних локусів ДНК дозволять здійснювати подальші роботи з вивчення особливостей генетичної структури веслоноса для оцінки рівня генетичного поліморфізму цього виду риб в умовах сучасного ведення аквакультури.

Доп.точки доступа:
Малишева, О.О.; Спиридонов, В.Г.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Курта, Х. М.
Розроблення мультиплексної ПЛР для генетичного аналізу популяцій веслоноса (Polyodon spathula Walbaum, 1792) [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов // Рибогосподарська наука України : науковий журнал. - 2017. - N 4. - С. 65-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, мультиплекс, ПЛР, генотипування, генетичний аналіз.
Аннотация: Проведено оптимізацію та розроблено методику мультиплексної ПЛР для генотипування веслоноса за мікросателітними ДНК-маркерами. Отримані результати досліджень можуть бути застосовані для генотипування веслоноса при виконанні програм з селекційно-племінної справи та штучного відтворення даного виду риб.

Доп.точки доступа:
Малишева, О.О.; Спиридонов, В.Г.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Особливості генетичної структури веслоноса (Polyodon spathula) Чернігівської популяції [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. І. Бабенко // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2018. - Том Т. 20, N 2. - С. 51-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, генотипування, поліморфізм, генетична структура
Аннотация: Особливої уваги серед об’єктів культивування заслуговує веслоніс (Polyodon spathula) — представник осетроподібних риб, розведення та вирощування якого становить підвищений інтерес для рибницьких господарств через високу біологічну цінність, смакові та дієтичні якості його товарної продукції. Дослідження популяційно-генетичної структури веслоноса має важливе значення для контролю за ефективністю селекційних робіт при штучному відтворенні цього виду. Метою нашої роботи було визначення особливостей генетичної структури веслоноса (Polyodon spathula) Чернігівської популяції за мікросателітними ДНК-маркерами. У дослідженнях застосовували метод ПЛР за використання мікросателітних ДНК-маркерів, таких, як Psp12, Psp21, Psp26, Psp28. Продукти ампліфікації денатурували формамідом (Sigma, США) та розділяли методом капілярного електрофорезу на генетичному аналізаторі «ABI Prism 3130xl» Genetic Analyser (Applied Biosystems, США). У результаті проведеного генетичного аналізу у Чернігівській популяції веслоноса було виявлено 22 алельних варіанти мікросателітних локусів ДНК. Найбільш поліморфним серед досліджуваних локусів був локус Psp28 (8 алельних варіантів), найменш поліморфним — локус Psp21 (3 алельних варіанти). Середня кількість алелів на локус (Na) становила 6,25. Фактична гетерозиготність (Ho) коливалася в межах від 0,457 (Psp21) до 0,943 (Psp28), тоді як теоретично очікувана гетерозиготність (He) — від 0,550 (Psp21) до 0,711 (Psp28). Середні значення показників Ho та He становили 0,750 та 0,640 відповідно. Індекс поліморфізму (РІС) для досліджуваних локусів коливався від 0,482 (локус Psp21) до 0,666 (локус Psp28) і в середньому становив РІС=0,584. Показник вірогідності виключення випадкового збігу алелів (РЕ) у середньому становив РЕ=0,559 і був в межах від 0,153 до 0,884 для локусів Psp21 та Psp28 відповідно. На основі проведених нами популяційно-генетичних розрахунків встановлено, що за мікросателітними ДНК-маркерами (Psp12, Psp21, Psp26, Psp28) досліджувана популяція характеризується високим рівнем поліморфізму, а в генетичній структурі веслоноса спостерігається переважання гетерозиготних генотипів над гомозиготними. Отримані результати можна рекомендувати до практичного застосування рибницьким племінним підприємствам для здійснення молекулярно-генетичної ідентифікації та паспортизації маточних стад веслоноса.

Доп.точки доступа:
Курта, Х.М.; Малишева, О.О.; Бабенко, В.І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Ідентифікація алельних варіантів мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula) [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, Б. О. Грішин // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2017. - Том т. 9, N 5/6. - С. 49-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс (Polyodon spathula), мікросателіти, ДНК-маркери, локус, алель, полі- морфізм, генетична структура
Аннотация: У даній роботі було досліджено генетичний поліморфізм мікросателітних локусів ДНК веслоноса (Polyodon spathula) (n = 38) за обраною панеллю маркерів: Psp12, Psp21, Psp26 та Psp28. На основі мікросателітного аналізу за всіма локусами було виявлено 24 алельних варіанти. Найбільшим рівнем поліморфізму характеризували- ся локуси Psp26 та Psp28 (по 7 алельних варіантів), а найменшим – локус Psp21 (4 алельні варіанти). Для локусу Psp12 було ідентифіковано два нові алельні варіанти 214 п.н.(5,26 %) та 216 п.н. (34,21 %), а для локусу Psp26 – один новий алельний варіант – 164 п.н.(7,90 %). Згідно популяційних розрахунків було встановлено, що в даній групі риб переважають особини з гетерозиготними генотипами та спостерігається достатньо високий рівень генетичної мінливості.

Доп.точки доступа:
Курта, Х.М.; Малишева, О.О.; Грішин, Б. О.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Курта, Х. М.
Порівняльний аналіз генетичної структури веслоноса (Polyodon spathula) українських популяцій [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 193-201. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, локус, алель, гетерозиготність, поліморфізм, генетична структура
Аннотация: Проведено порівняльний аналіз генетичної структури трьох популяцій веслоноса за мікросателітними ДНК-маркерами та встановлено, що найбільш поліморфною була херсонська популяція (25 алельних варіантів), а найменш поліморфною – чернігівська популяція (21 алельний варіант). Максимальне значення кількості алелів на локус (Na) встановлено для популяції Херсонської обл. – 6,25, а мінімальне – 5,25 для популяції Чернігівської обл. Згідно аналізу рівнів гетерозиготності для кожної з трьох українських популяцій зафіксовано переважання фактичної гетерозиготності (Ho = 0,730), над теоретичною (He = 0,619). Середні значення індексу фіксації (Fis) коливалися від Fis = –0,176 (чернігівська популяція) до Fis = –0,129 (вінницька популяція), що свідчить про збереження генетичного поліморфізму у штучних популяціях веслоноса в умовах аквакультури. Розраховані середні значення індексу PIC свідчать про те, що досліджувані локуси були достатньо поліморфними (Р > 0,550). Значення комбінованої вірогідності виключення випадкового збігу алелів (CPE) в середньому для популяцій веслоноса становило 0,912, що вказує на 91,2 % інформативності обраної панелі мікросателітних ДНК-маркерів.

Доп.точки доступа:
Малишева, О.О.; Спиридонов, В.Г.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Ганкевич, Б. О.
Деякі особливості вирощування товарної продукції веслоноса (Polyodon spathula Walbaum, 1792) у ставах Лісостепу та Полісся України [] / Б. О. Ганкевич, О. М. Третяк, О. М. Колос // Рибогосподарська наука України : науковий журнал. - 2020. - N 3(53). - С. 33-46. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, ставове рибництво, полікультура риб, рибопродукція, прирости маси риб.
Аннотация: Досліджено особливості росту та визначити продуктивність веслоноса, вирощеного до товарної маси у ставах Лісостепу та Полісся України. Вирощування північноамериканського зоопланктофага, представника осетроподібних риб — веслоноса — проводили у полікультурі з короповими рибами у ставах площею від 0,2 до 74,0 га за напівінтенсивної та екстенсивної технологій. Густота посадки веслоноса 1–2-річного віку середньою масою від 86,5 до 1017,0 г змінювалась у межах 59–150 екз./га за загальної густоти посадки за всіма об’єктами полікультури 515–2402 екз./га. Серед інтенсифікаційних заходів застосовували внесення у стави традиційних органічних добрив і в окремих ставах — обмежену годівлю коропа кормосумішами на основі відходів від переробки сільськогосподарської сировини рослинного походження. Дослідження інтенсивності розвитку природної кормової бази ставів та фізико-хімічних показників водного середовища здійснювали за загальноприйнятими в гідробіології та гідрохімії методами. Особливості росту риб досліджували із застосуванням поширених в іхтіології методик за динамікою приростів маси тіла в абсолютних та відносних величинах.

Доп.точки доступа:
Третяк, О.М.; Колос, О.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Деякі особливості живлення веслоноса (Polyodon spathula (Walbaum, 1792)) у процесі вирощування до товарної маси у ставах Полісся України [] / Б. О. Ганкевич, О. М. Третяк, Т. В. Григоренко // Рибогосподарська наука України : науковий журнал. - 2021. - N 1(55). - С. 56-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, ставове рибництво, полікультура риб, природна кормова база, живлення риб
Аннотация: Умови середовища ставу переважно відповідали біологічним вимогам досліджуваних об’єктів аквакультури. Виявлено періодичне зниження концентрації кисню у воді до 1,5‒2,0 мг О2/дм3, що могло уповільнювати ріст риб. Під час відбору проб з визначення особливостей живлення веслоноса біомаса зоопланктону ставу змінювалась у межах 1,11‒6,44 г/м3 із переважанням за кількісними показниками груп Cladocera та Copepoda. Наприкінці періоду досліджень дволітки веслоноса досягли середньої маси 979,0 г за рибопродукції 120,4 кг/га та виживання 82,0%. Загальна рибопродукція за всіма об’єктами полікультури становила 502,3 кг/га. Середні показники загального індексу наповнення травного тракту веслоноса змінювались у межах 199,72‒459,030/000. Основу живлення веслоноса визначали нижчі ракоподібні за переважання Cladocera (65,28‒86,23%). Роль Copepoda у живленні веслоноса зростала наприкінці сезону вирощування (до 32,76%). Rotifera та інші кормові гідробіонти у живленні веслоноса не мали істотного значення (до 3,85%). Виявлено значну кількість захопленого рибами детриту (13,43‒31,31% вмісту травного тракту). Відмічено вибірковість у споживанні веслоносом різних груп зоопланктонних організмів з індексом вибіркової здатності за Cladocera на рівні 1,23‒1,48. Отримано нові дані щодо особливостей живлення веслоноса в умовах ставів Полісся України. Результати досліджень є складовою частиною бази даних для розроблення удосконалених технологій ставового рибництва в Україні.

Доп.точки доступа:
Ганкевич, Б.О.; Третяк, О.М.; Григоренко, Т.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

10.

Kurta, K. M.
Genetic variation and phylogenetic relationships among domesticated and wild paddlefish (Polyodon spathula) populations [Текст] = Генетичні варіації та філогенетичні зв'язки серед популяцій одомашнених і диких веслононосів ( Polyodon spathula ) / K. M. Kurta, O. O. Malysheva, I. Y. Skrypkina // Біополімери і клітина = Biopolymers & cell : науковий журнал. - 2020. - Том 36, N 4. - С. 294-303. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслононос Polyodon spathula , ДНК–маркери , мікросателіт , полімеразна ланцюгова реакція , алелі , філогенетичний аналіз.
Аннотация: У статті визначено генетичну мінливість та філогенетичні зв’язки між одомашненими популяціями веслоноса з України та Польщі з дикими популяціями США за допомогою мікросателітних маркерів ДНК. методи. Загалом методом ПЛР, капілярного електрофорезу та статистичними методами досліджено 105 особин веслоноса. Виявлено, що польська популяція веслоноса генетично більш віддалена від досліджуваних українських популяцій цього виду, що підтверджує формування української та польської популяцій з різних батьківських особин. Отримані результати дозволяють розглядати досліджувані групи риб як потенційне джерело обміну та збагачення генетичних ресурсів популяцій веслоноса.

Доп.точки доступа:
Malysheva, O. O.; Skrypkina, I.Y.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

P.I.