Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Электронный каталог ННСХБ НААН

Полнотекстовые книжные издания

Полнотекстовые периодические издания

Полнотекстовые авторефераты дис.

Архивные материалы

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВАН5/2022/11<.>

Общее количество найденных документов : 12
Показаны документы с 1 по 12

Іваніна В. В., Коротенко I. M. Вплив доз і способів унесення азотних добрив на врожайність та якість зерна пшениці озимої [Текст] // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 5-10. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Добрива
Кл.слова (ненормированные):
урожайність, азот, норми, продуктивність
Аннотация: Наведено результати досліджень щодо ефективності застосування різних доз і способів унесення азотних добрив під пшеницю озиму, установлено їхній вплив на врожайність та якість зерна. Виявлено, що внесення сульфату амонію по мерзлоталому ґрунту навесні дозою 60 кг/га підвищило врожайність пшениці озимої порівняно з контролем без добрив на 1,25 т/га, порівняно з фоном фосфорних і калійних добрив — на 1,01 т/га за абсолютної величини 6,02 т/га. За внесення азотного добрива приріст урожайності зерна в 4,2 раза був вищим, ніж від унесення фосфорних і калійних добрив. Установлено, що 3-разове внесення азотних добрив навесні формувало найкращі умови азотного живлення й забезпечило найвищу продуктивність пшениці озимої. Максимальну врожайність зерна отримали за внесення азотних добрив навесні по мерзлоталому ґрунту та у фазі кущіння рослин із проведенням позакореневого підживлення сечовиною на VІІІ етапі органогенезу. Накопичення білка в зерні пшениці озимої залежало переважно від унесення азотних добрив у позакореневе підживлення. Проведення 2-х позакореневих підживлень сечовиною на ІV і VІІІ етапах органогенезу на фоні внесення сульфату амонію по мерзлоталому ґрунту навесні забезпечило максимальний уміст білка в зерні. За загальної дози азотних добрив 80 та 110 кг/га з проведенням 2-х підживлень сечовиною (ІV та VІІІ етап органогенезу) уміст білка в зерні підвищився порівняно з одноразовим унесенням азоту по мерзлоталому ґрунту дозою 60 кг/га на 0,3 – 0,5 та 0,4 – 0,7%. Найвищу врожайність пшениці озимої отримали за внесення азотних добрив навесні загальною дозою 110 кг/га з унесенням сульфату амонію 60 кг/га (ІІ етап) + амонійної селітри 30 кг/га (ІV етап) + позакореневе підживлення сечовиною дозою 20 кг/га (VІІІ етап органогенезу). Урожайність зерна становила 6,57 т/га з перевищенням контролю без добрив на 1,80 т/га. Максимальний уміст білка в зерні забезпечило внесення азотних добрив навесні дозою 110 кг/га з унесенням сульфату амонію 60 кг/га по мерзлоталому ґрунту (ІІ етап) + позакореневе підживлення сечовиною на ІV та VІІІ етапах органогенезу дозою 30 та 20 кг/га відповідно. Уміст білка в зерні становив 12,5% з перевищенням контролю без добрив на 1,4%.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Гладкіх, Є. Ю.
Оптимізація азотно-сіркового живлення сорго суданського (Sorghum x drummondii) в умовах нестійкого зволоження [Текст] / Є. Ю. Гладкіх, М. М. Мірошниченко, О. П. Сябрук // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сорго суданське--Добрива
Кл.слова (ненормированные):
сульфат амонію, удобрення, рухома сірка, урожайність, ефективність добрив
Аннотация: З передпосівним унесенням сірки з добривами нормою S20–S40 під час кущіння збільшився вміст її рухомих форм у шарі ґрунту 0–20 см з 9 до 15–44 мг/кг, що звузило співвідношення доступних форм N:S з 3,3:1 до 2,5 – 0,8:1. Це позитивно позначилося на накопиченні вологи в тканинах рослин і врожайності зеленої маси сорго суданського. За внесення N100P60K60S20 отримано максимальний урожай зеленої маси — 52,2 т/га порівняно з 39,4 т/га без сіркового компонента. Найвищий уміст елементів живлення (N — 1,7%, P — 0,55%, K — 1,5%) у скошеній зеленій масі спостерігався за внесення N100P60K60S20–40, що в сукупності зі збільшенням урожайності підвищило винос поживних речовин урожаєм у 1,1–1,5 раза. Показники ефективності використання азоту підтверджують доцільність додавання сірки до складу добрив, а її оптимальною дозою на фоні N100P60K60 є 20 кг/га. Додавання сірки в сульфатній формі до складу мінеральних добрив для передпосівного внесення під посіви сорго суданського на чорноземі типовому важкосуглинковому оптимізує азотно-фосфорно-сіркове живлення рослин, сприяє збільшенню обводнення тканин, підвищує ефективність використання азоту рослинами та окупність добрив урожаєм. На фоні N100P60K60 оптимальною нормою додавання сірки є S20, збільшення її до S60 послаблює позитивний ефект.

Доп.точки доступа:
Мірошниченко, М.М.; Сябрук, О. П.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Солонечна, О. В.
Генетичне різноманіття зразків ячменю ярого за цінними господарськими ознаками [Текст] / О. В. Солонечна, В. К. Рябчун, В. А. Музафарова // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ячмінь ярий--Селекція--Гібридизація
Кл.слова (ненормированные):
колекційний зразок, урожайність, стійкість, маса 1000 зерен, селекційна цінність.
Аннотация: Упродовж 2016–2020 рр. в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр`єва НААН було проведено оцінку різноманіття 457-ми колекційних зразків ячменю ярого походженням з 27-ми країн світу за проявом цінних господарських ознак. Виділено джерела ранньостиглості, низькорослоcті, стійкості до борошнистої роси і темно-бурої гельмінтоспоріозної плямистості та вилягання, високої крупності зерна, підвищеного рівня врожайності. Різноманітний за країнами походження матеріал і мінливі за температурним режимом та рівнем вологозабезпечення умови років досліджень дали можливість виділити серед колекційних зразків ячменю ярого джерела цінних господарських ознак. Найбільшу селекційну цінність мають зразки, які в своєму генотипі поєднують високий рівень комплексу цінних ознак, МІП Вісник, Моураві, Дар Носівщини, Айріс, Явір (UKR); Диалог (RUS); Trebon (CZE ); KWS Aliciana, KWS Bambina (DEU). Виділені зразки є перспективним вихідним матеріалом для комбінаційної селекції.

Доп.точки доступа:
Рябчун, В.К.; Музафарова, В.А.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Оліфірович, С. Й.
Індивідуальна продуктивність рослин та врожайність квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) в умовах південної частини Лісостепу Західного [Текст] / С. Й. Оліфірович // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Квасоля звичайна--Виробництво
Кл.слова (ненормированные):
сорт, удобрення, інокуляція насіння, кількість бобів, кількість і маса насіння
Аннотация: Чинником, який найбільше впливав на основні структурні елементи врожаю квасолі звичайної, виявився сорт. Найменшою індивідуальною продуктивністю в досліді характеризувався сорт квасолі звичайної Галактика. Слід відзначити істотну перевагу сортів Отрада та Ната за показниками структурних елементів урожаю порівняно з іншими сортами. Так, у сорту квасолі звичайної Ната більшими були кількість бобів на рослині та кількість зерен з 1 рослини, максимальними ці показники виявилися за внесення гумату калію на фоні обробки насіння біопрепаратами: бобів — 9,2 шт. на рослині, зерен — 35,9 шт. з 1 рослини. Визначені показники були вищими від показників квасолі звичайної сорту Буковинка у відповідному варіанті удобрення на 0,6 шт. та 5,8 шт. з рослини. Маса зерна з 1 рослини квасолі звичайної сорту Ната була більшою порівняно з масою сорту квасолі звичайної Буковинка на 1,3 г/рослину. Особливо вирізнявся сорт квасолі звичайної Отрада за кількістю бобів, яких було 10,4 шт. на 1 рослині. Цей сорт забезпечив максимальну масу насіння на 1 рослині — 8 г за використання гумату калію на фоні обробки насіння біопрепаратами та внесення N32P32K32. У цьому варіанті удобрення максимальну врожайність зерна формували сорти квасолі звичайної Рось, Ната та Орада — 2,32; 2,41 та 2,45 т/га відповідно. Це перевищувало контрольний варіант на 0,29; 0,38 та 0,42 т/га відповідно.Максимальні показники структури врожаю та врожайності зерна в середньому за 2018–2021 рр. забезпечували сорти Рось, Ната та Отрада. Для повнішої реалізації потенціалу продуктивності ці сорти слід вирощувати за проведення передпосівної обробки насіння біопрепаратами та позакореневого підживлення посівів гуматом калію на фоні внесення N32P32K32

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Сучасний санітарний стан кормів у скотарських господарствах різних регіонів України у 2021 р. [Текст] / М. О. Ярошенко, О. В. Кольчик, О. Л. Оробченко // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 32-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Корми--Аналіз та оцінка
Кл.слова (ненормированные):
патогенні бактерії, плісеневі сапрофіти, корми для великої рогатої худоби
Аннотация: За результатами бактеріально-мікологічного моніторингу відповідно 33 і 48 проб кормів та кормової сировини для великої рогатої худоби встановлено, що недоброякісні становили 45,5 і 79,2%, корми з допустимим ступенем контамінації — 54,5 і 20,8%. Основними контамінантами кормів були представники мікрофлори, що не входять у перелік мікробної забрудненості зразків кормів, а саме: Neisseria spp., Pasteurella multocida, Mycoplasma spp., Corynebacterium spp., а 3% проб містили Clostridium perfringens, які не допускаються в кормах, та плісеневих грибів родів Aspergillus Mich. — 57%, Penicillium Linc. — 17,4, Fusarium Linc. — 4,3, родини Mucoraceaе — 6,8, представники інших родів — 14,5%. Токсигенутворювальні таксони мікроміцетів роду Aspergillus Mich. були представлені Asp. flavus, Asp. аmstelodami, Asp. niger, Asp. sydowi, Asp. fumigatus, Asp. candidus, Asp. oryzae, Asp. ochraceus; роду Penicillium Linc. — видами Pen. lanosum, Pen. commune, Pen. stoloniferum; роду Fusarium Linc. — F. moniliforme, F. oxysporum. Отримані дані свідчать про незадовільний санітарний стан кормів для великої рогатої худоби, що може призвести до інфекційних захворювань з ураженням респіраторної та травної систем на фоні розвитку вторинного імунодефіциту, який викликають віруси. Тому у скотарських господарствах потрібно проводити систематичні бактеріологічні та мікотоксикологічні дослідження кормів (не рідше ніж 1 раз на 2 міс.), які зберігаються в господарствах, для своєчасного визначення початку псування і запобігання негативному впливу на організм тварин.

Доп.точки доступа:
Ярошенко, М. О.; Кольчик, О.В.; Оробченко, О.Л.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Перегрим, О. Р.
Оцінка селекційних номерів тимофіївки лучної в агрокліматичних умовах Передкарпаття [Текст] / О. Р. Перегрим // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 41-47. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кормові трави--Селекція і генетика
Кл.слова (ненормированные):
сорт, зразок, продуктивність, зелена маса, суха речовина, урожайність насіння
Аннотация: За 2018–2020 рр. досліджено 20 селекційних номерів у контрольному розсаднику 2017 р. сівби. За 3-річними даними, тривалість вегетаційного періоду досліджуваних зразків від початку весняного відростання до повної стиглості насіння становила 135–155 днів. Найвища врожайність зеленої маси (39,23 т/га) і сухої речовини (8,28 т/га) за сінокісного використання була у зразка PFZ 01949, а насіння (0,310 т/га) — у зразка PFZ 01945. Високу облиствленість рослин виявлено у зразків: PFZ 01939 — 60,4%, PFZ 01942 — 61,1, PFZ 01948 — 62,3, PFZ 01949 — 64,0, PFZ 01895 — 63,0, PFZ 01896 — 63,5%; найбільшу довжину волоті: у PFZ 01943 — 15,6 см, PFZ 01945 — 15, PFZ 01895 і PFZ 01952 — 14, PFZ 01941 — 14,2 см; кількість насінин у волоті: PFZ 01952 — 345 шт., PFZ 01941 — 355, PFZ 01945 — 325 шт.; масу 1000 насінин: PFZ 01951 і PFZ 01941 — 0,68 г, PFZ 01952 — 0,65, PFZ 01943 — 0,62, PFZ 01945 — 0,60 г. На основі 3-річних даних виділено перспективні зразки, які можна використати як вихідний матеріал під час створення сортів тимофіївки лучної: за зимостійкістю — 7 селекційних номерів, висотою рослин у фазі повного колосіння — 6, урожайністю зеленої маси за сінокісного використання — 4, урожаєм сухої речовини — 6, облиствленістю — 6, насіннєвою продуктивністю — 4, довжиною волоті — 5, кількістю насінин у волоті — 12, масою 1000 насінин — 6, за стійкістю до захворювань (іржа) — 16 селекційних номерів.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Агрегатування сільськогосподарської техніки — одна з сучасних актуальних проблем землеробської механіки [Текст] / В. М. Булгаков, В. В. Адамчук, В. Т. Надикто // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 48-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Машинно-тракторні агрегати
Кл.слова (ненормированные):
енергетичний засіб, сільськогосподарський агрегат, машинно-тракторний агрегат, предмет, методи, аналіз, синтез
Аннотация: Сформульовано сучасне поняття сільськогосподарського та машинно-тракторного агрегатів. Визначено, що предметом агрегатування є методи аналізу й оцінки комплексної відповідності параметрів і характеристик СГА/МТА вимогам технологій сільськогосподарського виробництва. Цими методами можуть бути: аналіз конструктивно-технологічних властивостей СГА/МТА; оцінка тягово-енергетичних показників СГА/МТА; агроекологічний аналіз; експлуатаційно-технологічна оцінка роботи СГА/МТА; техніко-економічна ефективність СГА/МТА. Аналітичний аналіз свідчить, що за своєю суттю і внутрішнім змістом складники процесу агрегатування відображають органічне поєднання методів, способів і стратегій дослідження. Це дає підставу стверджувати, що агрегатування є методологією забезпечення функціонування сільськогосподарських і машинно-тракторних агрегатів із максимальною ефективністю і тому може вважатися цілком сформованим самостійним розділом землеробської механіки.

Доп.точки доступа:
Булгаков, В.М.; Адамчук, В.В.; Надикто, В.Т.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Ефективність бобово-ендофітно-ризобіального симбіозу і продуктивність різних за скоростиглістю сортів сої в умовах зрошення Південного Степу України [Текст] / Г. О. Іутинська [и др.] // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 56-66. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соя--Зрошення
Кл.слова (ненормированные):
інокуляція, бульбочкові й ендофітні бактерії, листкова поверхня, симбіотичний апарат, урожайність
Аннотация: У середньому за 3 роки досліджень (2018–2020 рр.) площа листкової поверхні за ендофітно-ризобіальної інокуляції насіння РизобіномK + Bacillus sp. 4 була більшою на 63,8–52,6% порівняно з неінокульованими рослинами. У кореневій зоні рослин за комплексної ендофітно-ризобіальної інокуляції активізувався розвиток педотрофних, прототрофних, олігоазотрофних і азотофіксувальних мікроорганізмів. Комплексна інокуляція насіння сої стимулювала формування симбіотичної системи, зростали кількість бульбочок (на 60–65%) та їх маса (12–51%). У середньому за 3 роки за передпосівної обробки насіння РизобіномK + Bacillus sp. 4 найбільша врожайність насіння сої сортів Діона становила 2,66 т/га, Аратта — 2,90 т/га. Застосування бульбочкових та ендофітних бактерій сої для комплексної інокуляції насіння ультраскоростиглого сорту Діона та середньораннього сорту Аратта сприяє активному розвитку рослин зі збільшеною листковою поверхнею та високою продуктивністю фотоасиміляції, стимулює ріст агрономічно корисних ґрунтових мікроорганізмів. Найвища врожайність насіння сої формувалася за передпосівної обробки насіння РизобіномК + Bacillus sp.4 і була на 28,5 — 31,8% більшою, ніж у контрольних варіантах.

Доп.точки доступа:
Іутинська, Г.О.; Голобородько, С.П.; Титова, Л.В.; Дубинська, О. Д.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Дослідження нетрадиційної сировини рослинного походження для функціональних м’ясних продуктів [Текст] / Л. І. Войцехівська, С. Б. Вербицький, О. В. Франко // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: М'ясні продукти--Інгредієнти
Кл.слова (ненормированные):
борошно гарбузове, горохове, кмину чорного, конопляне, хімічний склад
Аннотация: Досліджено фізико-хімічні властивості борошна конопляного, гарбузового, горохового та кмину чорного. Установлено, що зразки борошна конопляного, гарбузового, горохового та кмину чорного містять білка у 2,2–4,8 раза більше, ніж зразки борошна пшеничного. Аналіз амінокислотного складу білків кожного виду борошна свідчить, що білкові фракції містять повний набір незамінних амінокислот, а їхня сума не перевищує еталонних значень. Отримані результати досліджень свідчать про доцільність використання нетрадиційної сировини рослинного походження для збагачення функціональних м’ясних продуктів мікро- та макроелементами, харчовими волокнами.

Доп.точки доступа:
Войцехівська, Л.І.; Вербицький, С.Б.; Франко, О.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

10.

Соколова, А. О.
Особливості децентралізаційних перетворень на сільських територіях Західного Полісся: сучасний стан та ідентифікація проблем [Текст] / А. О. Соколова, Т. М. Ратошнюк // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 74-81. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сільські території--Економіка
Кл.слова (ненормированные):
соціально-економічний розвиток, органи місцевого самоврядування, об’єднані територіальні громади
Аннотация: Досліджено регіональні просторові та територіальні особливості децентралізаційних перетворень на сільських територіях Волинської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей. Оцінено результати використання бюджетних доходів і капітальних видатків створених об’єднаних територіальних громад (ОТГ); стан та проблеми розвитку муніципального співробітництва, забезпеченість об’єктами надання адміністративних послуг. Проведено SWOT-аналіз сильних і слабких сторін процесу децентралізації на сільських територіях Західного Полісся, який дав змогу оцінити її реальний стан, ідентифікувати проблеми, виокремити здобутки, обґрунтувати перспективи та стратегічні орієнтири подальшого розвитку. Сучасні процеси децентралізації та формування ОТГ у Західному Поліссі сприяють підвищенню ефективності використання наявних і потенційних можливостей сільського розвитку, посиленню конкурентних переваг сільських територій. Обґрунтовано пріоритети сталого розвитку сільських територій в ОТГ, які враховують: сформований вектор розвитку держави та орієнтуються на створення самоврядних, конкурентоспроможних і фінансово стійких сільських громад завдяки створенню кластерних об’єднань; підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів й пошуку резервів їх наповнення; поліпшення ефективності адміністрування податків і зборів, забезпечення інвестиційної привабливості громад та ін. Результати досліджень сприятимуть розв’язанню теоретичних і практичних проблем забезпечення ефективної та соціально-орієнтованої діяльності ОТГ як основи сталого розвитку сільських територій в Україні.

Доп.точки доступа:
Ратошнюк, Т.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

11.

Вергунов, В. А.
Д. Ф. Лихвар — відомий учений у галузі селекції та насінництва, організатор сільськогосподарської дослідної справи в Україні [Текст] / В. А. Вергунов // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 82-87. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Історія науки --Д.Ф.Лихвар
Кл.слова (ненормированные):
історія аграрної науки, рослинництво, сортовипробування, урожайність, сорт, гібрид, генофонд сільськогосподарських рослин.
Аннотация: Доведено, що Д.Ф. Лихвар сприяв становленню провідних галузевих наукових центрів — Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР, Інституту агробіології АН УРСР, Інституту землеробства і тваринництва західних регіонів УРСР, Українського НДІ землеробства. Систематизовано наукову спадщину вченого, яка становить понад 200 наукових і науково-популярних праць, авторських свідоцтв. Д.Ф. Лихвар на основі розширення генофонду культур і застосування методів генетичних мутацій вивів вітчизняну селекцію на новий науковий рівень. Учений розкрив шляхи акліматизації лубоволокнистих культур в Україні. На основі вивчення біології розвитку конопель він одержав перші результати, які довели можливість одержання одночасно дозріваючих рослин цієї культури. Доведено, що Д.Ф. Лихвар одним із перших в УРСР розпочав дослідження зі створення, вивчення та практичного використання ремонтантних самозапилених ліній і гібридів кукурудзи, що мають кращу якість зерна та силосної маси й спроможні давати у виробництві високий економічний ефект. Узагальнено методологічні напрацювання вченого в галузі первинного насінництва районованих і перспективних сортів зернових, який запропонував науково обґрунтовану методику його ведення, сортовипробування, сортозаміни і сортопоновлення тетраплоїдних сортів озимого жита, удосконалив методику насінництва пшениці озимої.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

12.

М. В. Гладію — 70 [Текст] // Вісник аграрної науки : науково - теоретичний журнал Національної академії аграрних наук України. - 2022. - N 11. - С. 88.
Рубрики: Персоналії --М.В.Гладій

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

P.I.