Процес рецензування

Процес рецензування поданих до електронного наукового фахового видання наукових статей зорієнтований на виявлення ступеня їхньої цінності, оригінальності, актуальності й наукової доцільності для прерогатив збірника, придатності рукопису для його опублікування; зорієнтований на підвищення високого рівня матеріалів, подолання упередженості й недоречності при відхиленні чи прийнятті статей.

Метою рецензування є встановлення стандартів якості авторських рукописів, відповідність їх профілю збірника, підвищення якості наукових статей, які публікуються у виданні, за допомогою оцінки матеріалів висококваліфікованими експертами. Крім того, метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й додержання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалось дослідження.

Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів, і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування). Взаємодія рецензентів і авторів здійснюється тільки через уповноважених членів редакції.

Статті членів редакційної колегії проходять стандартну процедуру зовнішнього незалежного рецензування, організованого головним редактором. Члени редакційної колегії не беруть участі у розгляді власних рукописів.

Рецензенти розглядають статтю за такими аспектами:

• чи відповідає зміст статті темі, заявленій у назві;
• чи відповідає зміст статті тематичним напрямам збірника;
• чи має зміст статті наукову новизну;
• чи відповідає стаття науковому рівню збірника;
• чи доцільна публікація статті з урахуванням раніше випущеної за цим питанням літератури та чи є вона цікавою для широкого кола читачів;
• у чому конкретно полягають позитивні сторони, а також недоліки статті, які виправлення та доповнення мають бути внесені автором (при наявності таких).

Терміни рецензування визначаються черговістю й кількістю поданих до редакції рукописів.

Процедуру рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії за винятком рецензій та повідомлень інформаційного характеру.

Рецензування відбувається на засадах конфіденційності, коли інформація щодо статті (строки отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому, окрім авторів та рецензентів.

Рецензентам не дозволяється робити копії наданої на рецензування статті або використовувати інформацію зі змісту статті до її публікації.

Порядок проходження рукописів

1. Автор подає до редакційної колегії статтю, яка відповідає редакційній політиці збірника та вимогам, що ставляться до наукових праць, а також правилам підготовки статей до видання. Рукописи, які не відповідають прийнятим нормам, не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляється авторам.
2. Рукописи, які надходять до редакційної колегії, спрямовуються за профілем дослідження одному, при необхідності, – двом рецензентам. Призначає рецензентів головний редактор електронного наукового фахового видання. За рішенням головного редактора (за певних обставин) призначення рецензентів може бути доручене члену редакційної колегії. В окремих випадках питання вибору рецензентів вирішується на засіданні редакційної колегії. За рішенням головного редактора окремі статті видатних вчених, а також спеціально запрошені статті можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування.
3. Для проведення рецензування статей у якості рецензентів можуть виступати як члени редакційної колегії збірника «Історія науки і біографістика», так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямком.
4. У всіх рукописах, що подаються рецензентові, обов’язково визначається ступінь оригінальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення.
5. Рецензентом не може бути співавтор статті, що рецензується, а також наукові керівники здобувачів наукового ступеня.
6. Після отримання статті на розгляд рецензент оцінює можливість рецензування матеріалів, виходячи з відповідності власної кваліфікації напрямку досліджень автора та відсутність будь-якого конфлікту інтересів. У разі наявності будь-яких конкуруючих інтересів рецензент має відмовитися від рецензування й повідомити про це редакційну колегію. Остання має вирішити питання щодо призначення іншого рецензента.
7. Рецензент заповнює стандартизовану форму, яка містить його підсумкові висновки. Рецензент надсилає до редакції збірника висновок про доречність чи недоречність розміщення статті в збірнику. Терміни рецензування у кожному окремому випадку можуть змінюватися залежно від умов, створення яких необхідне для максимально об’єктивного оцінювання ступеня цінності рукопису.
8. Редакція збірника електронною поштою відправляє авторові рецензію з результатами аналізу статті.
9. Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки вмотивованого висновку про можливість розміщення матеріалів в електронному науковому фаховому виданні. Датою прийняття статті до публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) щодо доцільності й можливості включення статті.
10. У разі непогодженості з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь у редакцію електронного наукового фахового видання. У такому разі стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю для додаткового або нового рецензування іншому фахівцю. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статей у разі неспроможності або небажання автора врахувати побажання та зауваження рецензентів. На вимогу рецензента редакційна колегія може надати статтю іншому рецензенту.
11. Остаточне рішення щодо можливості та доцільності включення статті до збірника приймається головним редактором (або, за його дорученням, – членом редакційної колегії), а при необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому. Після прийняття рішення про розміщення статті в електронному науковому фаховому виданні відповідальний секретар повідомляє про це автору та вказує очікуваний термін оприлюднення матеріалів.
12. У разі отримання позитивного рішення стаття надходить до редакційного портфелю збірника для її включення у порядку черги та з урахуванням її актуальності (в окремих випадках, за рішенням редакційної колегії стаття може бути опублікована позачергово, у найближчому випуску збірника).
13. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, які не впливають на зміст статті, вносяться технічним редактором без узгодження з автором. За необхідністю або за бажанням автора рукописи у вигляді макету статті можуть надаватися автору для схвалення.
14. За запитом автора редакція надає йому довідку про включення статті до збірника за підписом головного редактора.
15. Відповідальність за порушення авторських прав та недодержання існуючих стандартів у матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій та науково-практичний рівень статті несуть автор і рецензент.

Мотиви відмови включення статей до електронного наукового фахового видання

Підставами для відхилення статті є такі чинники:

1. Перевірка рукопису статті в системі не дала позитивного результату (виявлено плагіат).
2. Стаття не відповідає галузевому профілю збірника наукових статей «Історія науки і біографістика».
3. У статті не витримано вимоги, передбачені стандартизованими підходами до наукових статей, що встановлені МОН України та міжнародними конвенціями.
4. Не враховано зауваження й побажання рецензентів з приводу дискусійних питань, що виникли при рецензуванні.
5. Редакційною колегією на підставі експертної оцінки двох рецензентів прийнято рішення про повернення авторові рукопису без права його повторного подання в редакцію.

Основні підстави для доопрацювання статті

1. Стаття не містить анотацій, або у разі їхньої наявності не відповідає за кількістю знаків і за змістом встановленим вимогам.
2. Структура статті не відповідає вимогам.
3. Зміст статті недостатньо деталізовано для читачів, аби вони повною мірою змогли зрозуміти підхід, запропонований автором.
4. Стаття не містить наукової новизни.
5. У статті чітко не зазначено, яка частина тексту або висновків відображає інновацію в науці, на відміну від того, що вже відомо.
6. У статті виявлено порушення авторських прав інших науковців (втручання в їхню інтелектуальну власність, некоректність цитувань, відсутність посилань тощо).
7. У рукописі не підтверджено достовірність наведених фактів і даних, не обґрунтовані висновки.
8. У списку літератури не містяться наукові джерела, прізвища авторів яких згадуються в тексті статті.
9. Стаття містить теорії, концепції, висновки тощо, які повністю не розкриваються і не підтверджуються представленими даними, аргументами чи наданою інформацією.
10. Стаття не відповідає нормам культури мови та писемного мовлення, а також науковому стилю викладу матеріалу.
11. Некоректно оформлено список використаних джерел і літератури.