У статті розглядається наукова діяльність українського історика Володимира Пархоменка (1880-1942) впродовж 36 років. За цей період він опублікував більше 140 наукових робіт різного характеру, які й донині користуються науковим попитом. Метою публікації є здійснення загального аналізу наукової творчості Володимира Пархоменка, передовсім стосовно історії Церкви, та введення до наукового обігу нових джерел інформації, пов’язаних з його життям і діяльністю, зокрема публікацій у пресі початку ХХ ст.

Найбільше досліджень у Володимира Пархоменка було оприлюднено перед Першою світовою війною. Головним чином вони були присвячені історії православної Церкви на території України. В цей же час, починаючи розгляд зародження християнства на Русі, історик переходить до вивчення проблем появи державності на українських землях і їх зв’язку із фактором кочівників. Його дослідження і погляди стають предметом дискусій Михайла Грушевського, Любора Нідерле, Олексія Шахматова, Михайла Приселкова та інших. Здійснюючи наукову діяльність, Володимир Пархоменко поєднував її з управлінською роботою, займаючи відповідні посади в наукових та освітніх установах, зокрема у Полтаві, Каневі, Києві, Дніпропетровську.

У роботі відзначається україноцентричний характер наукових праць дослідника. Також у статті доводиться, що інтелектуальна творча діяльність Володимира Пархоменка була спрямована на отримання нових знань з української історії та пояснення ключових моментів, пов’язаних із суспільно-релігійними процесами і державотворенням Русі. Відтак, історик пройшов шлях від публікації перших праць переважно описового характеру, заснованих на нових джерельних матеріалах, до створення власної теорії формування Русі як держави. Не можна не відзначити, що на наукову творчість дослідника впливала й загальна суспільно-політична ситуація в країні.

При написанні статті було використано загальнонаукові та загальноісторичні методи, зокрема, логічний, діалектичний, порівняльно-історичний тощо.

1. Від контори. Рада. 27 августа (9 вересня) 1911. № 193. С. 4.
2. Вл. П-ко. И. П. Котляревский – ученик Екатеринославской семинарии. Киевская старина. 1905. № 7-8. С. 46-47.
3. Вл. П-ко. Несколько слов о малороссийских архивах. Киевская старина. 1905. № 2. С. 136-138.
4. Вл. П-ко. Разведение табаку в Малороссии в 1760-х годах. Киевская старина. 1906. № 5-6. С. 8.
5. Вл. П-ко. Указ императрицы Анны Ивановны правителю Малороссии князю Шаховскому – о браках малороссов. Киевская старина. 1905. № 10. С. 1.
6. Граб В. У лещатах ДПУ. Полтава, 1999. 215 с.
7. Ернст Ф. Експедиції для студіювання української старовини. Червоний шлях. 1923. № 8. С. 282-284.
8. Канів. Нова Рада. 10 червня 1917. № 60. С. 4.
9. Ковалівський А. З історії тюрко-українських відносин. Червоний шлях. 1930. № 2. С. 153-167.
10. Ластовський В. Історія православної церкви в Україні наприкінці ХVII – у ХVIII-му ст.: історіографічні аспекти. Київ, 2006. 278 с.
11. Ластовський В. Між суспільством і державою. Київ, 2008. 496 с.
12. П–ко Вл. Был ли игумен Мельхиседек Значко-Яворский организатором украинского восстания 1768 г. Киевская Старина. 1905. № 1. С.4–7.
13. П-ко Вл. Переяславский епископ Гервасий Линцевский и начало воссоединения униатов в западной или польской Украине (1757-1769) С.Иваницкого. Киевская Старина. 1905. №4. С.1-6.
14. Пархоменко В. Патриарх Константинопольский Серафим ІІ. Труды Полтавского Церковного Историко-Археологического Комитета. Вып. 2. Полтава, 1908. С. 25-32.
15. Пархоменко В. Початок історично-державного життя на Україні. Київ, 1925. 36 с.
16. Пархоменко В. Сильвестр Лебединский, первый епископ Полтавской епархии. Труды Полтавского Церковного Историко-Археологического Комитета. Вып. 2. Полтава, 1908. С. 1-24.
17. По Україні. Рада. 15 августа (28 серпня). 1910. № 184. С. 2.
18. Портнов А. Володимир Пархоменко: Дослідник ранньої історії Русі. Львів, 2003. 78 с.
19. Портнов А. Історії істориків. Київ, 2011. С. 39-98.
20. Журналы заседаний Комитета. Труды Полтавского Церковного Историко-Археологического Комитета. Вып.2. Полтава, 1908. С. 75-91.
21. Ричка В. За сфабрикованим звинуваченням. Репресоване краєзнавство. Київ-Хмельницький, 1991. С. 233-237.
22. Сонні Г. Бібліографія. Більшовик. 23 вересня 1924. № 216. С. 4.
23. Швидько Г. Дослідник ранньої історії Півдня України. Під знаком Кліо. Дніпропетровськ, 1995. С. 96-101.

1. Vid kontory [From the office] (1911). Rada [Council]. 27 avhusta (9 veresnia), 193, 4 [in Ukrainian].
2. Vl. P-ko (1905). I. P. Kotlyarevskij – uchenik Ekaterinoslavskoj seminarii [І. P. Kotlyarevsky is a student of the Yekaterinoslav Seminary]. Kievskaya starina [Kievan Antiquity], 7-8, 46-47 [in Russian].
3. Vl. P-ko (1905). Neskol'ko slov o malorossijskih arhivah [A few words about the Little Russian archives]. Kievskaya starina [Kievan Antiquity], 2, 136-138 [in Russian].
4. Vl. P-ko (1906). Razvedenie tabaku v Malorossii v 1760-h godah [Cultivation of tobacco in Little Russia in the 1760s]. Kievskaya starina [Kievan Antiquity], 5-6, 8 [in Russian].
5. Vl. P-ko (1905). Ukaz imperatricy Anny Ivanovny pravitelyu Malorossii knyazyu Shahovskomu – o brakah malorossov [Decree of Empress Anna Ivanovna to the ruler of Little Russia, Prince Shakhovsky, on the marriages of Little Russians]. Kievskaya starina [Kievan Antiquity], 10, 1 [in Russian].
6. Hrab, V. (1999). U leshchatakh DPU [In the vices of the DPU]. Poltava [in Ukrainian].
7. Ernst, F. (1923). Ekspedytsii dlia studiiuvannia ukrainskoi starovyny [Expeditions for the study of Ukrainian antiquity]. Chervonyi shliakh [Red way], 8, 282-284 [in Ukrainian].
8. Kaniv (1917). Nova Rada [New Council]. 10 chervnia, 60, 4 [in Ukrainian].
9. Kovalivskyi, A. (1930). Z istorii tiurko-ukrainskykh vidnosyn [From the history of Turkish-Ukrainian relations]. Chervonyi shliakh [Red way], 2, 153-167 [in Ukrainian].
10. Lastovskyi, V. (2006). Istoriia pravoslavnoi tserkvy v Ukraini naprykintsi ХVII – u ХVIII-mu st.: istoriohrafichni aspekty [The history of the Orthodox Church in Ukraine at the end of the 17th – in the 18th century: historiographical aspects]. Kyiv [in Ukrainian].
11. Lastovskyi, V. (2008). Mizh suspilstvom i derzhavoiu [Between society and the state]. Kyiv [in Ukrainian].
12. P–ko Vl. (1905). Byl li igumen Mel'hisedek Znachko-Yavorskij organizatorom ukrainskogo vosstaniya 1768 g. [Was Abbot Melchizedek of Znachko-Yavorsky the organizer of the Ukrainian uprising of 1768]. Kievskaya starina [Kievan Antiquity], 1, 4–7 [in Russian].
13. P–ko Vl. (1905). Pereyaslavskij episkop Gervasij Lincevskij i nachalo vossoedineniya uniatov v zapadnoj ili pol'skoj Ukraine (1757-1769) S. Ivanickogo [Bishop of Pereyaslav Gervasy of Lintsevsky and the beginning of the reunification of the Uniates in Western or Polish Ukraine (1757-1769) by S. Ivanitsky]. Kievskaya starina [Kievan Antiquity], 4, 1-6 [in Russian].
14. Parhomenko, V. (1908). Patriarh Konstantinopol'skij Serafim ІІ [Patriarch Seraphim II of Constantinople]. Trudy Poltavskogo Cerkovnogo Istoriko-Arheologicheskogo Komiteta [Proceedings of the Poltava Church Historical and Archaeological Committee], 2, 25-32 [in Russian].
15. Parkhomenko, V. (1925). Pochatok istorychno-derzhavnoho zhyttia na Ukraini [The beginning of historical and state life in Ukraine]. Kyiv, 36 [in Ukrainian].
16. Parhomenko, V. (1908). Sil'vestr Lebedinskij, pervyj episkop Poltavskoj eparhii [Sylvester Lebedinsky, the first bishop of the Poltava diocese]. Trudy Poltavskogo Cerkovnogo Istoriko-Arheologicheskogo Komiteta [Proceedings of the Poltava Church Historical and Archaeological Committee], 2, 1-24 [in Russian].
17. Po Ukraini [Across Ukraine] (1910). Rada [Council]. 15 avhusta (28 serpnia), 184, 2 [in Ukrainian].
18. Portnov, A. (2003). Volodymyr Parkhomenko: Doslidnyk rannoi istorii Rusi [Volodymyr Parkhomenko: Researcher of the early history of Russia]. Lviv [in Ukrainian].
19. Portnov, A. (2011). Istorii istorykiv [Stories of historians]. Kyiv, 39-98 [in Ukrainian].
20. Zhurnaly zasedanij Komiteta [Journals of the meetings of the Committee] (1908). Trudy Poltavskogo Cerkovnogo Istoriko-Arheologicheskogo Komiteta [Proceedings of the Poltava Church Historical and Archaeological Committee], 2, 75-91 [in Russian].
21. Rychka, V. (1991). Za sfabrykovanym zvynuvachenniam [On fabricated charges]. Represovane kraieznavstvo [Repressed local history]. Kyiv-Khmelnytskyi, 233-237 [in Ukrainian].
22. Sonni, H. (1924). Bibliohrafiia [Bibliography]. Bilshovyk [Bolshevik]. 23 veresnia, 216, 4 [in Ukrainian].
23. Shvydko, H. (1995). Doslidnyk rannoi istorii Pivdnia Ukrainy [Researcher of early history of Southern Ukraine]. Pid znakom Klio [Under the sign of Clio]. Dnipropetrovsk, 96-101 [in Ukrainian].