Наведений матеріал містить історичні аспекти поширення м’яти перцевої та особливості її введення в культуру. За допомогою використання системного, описового і предметнохронологічного методів та джерелознавчого аналізу висвітлено особливості формування наукових основ вивчення та вирощування цінної лікарської, ефіроолійної, харчової, ароматичної, декоративної культури. Звернено увагу на гібридне походження виду, його використання в офіційній та народній медичній практиці з давніх часів і до сьогодення. Зазначено основну продукцію, яку отримують з м’яти перцевої та відмічено перспективність її широкого використання зважаючи на визнання в світовій практиці та внесення до переліку визнаних фармакопейних видів. Проаналізовано хронологію досліджень систематичного походження м’яти перцевої в світі та Україні. Відмічено значний вклад вітчизняних науковців в комплексне дослідження виду. Акцентовано увагу на те, що успішний початок інтродукційних та агротехнічних дослідницьких робіт в Україні був покладений відомим ученим, завідувачем кафедрою агрономії Харківського університету професором Анастасієм Єгоровичем Зайкевичем на Лубенщині у 1886 році. Зважаючи на науково-обґрунтовані висновки відомого вченого, щодо перспективності виду, було підготовлення підґрунтя для успішного введення м’яти перцевої в культуру, обґрунтовано економічну доцільність її культивування.

Провідними установами в який впродовж тривалого часу комплексно досліджують м’яту стали Інститут ефіроолійних культур, Дослідна станція лікарських рослин та Прилуцька дослідна станція. З’ясовано наявність ґрунтовних напрацювань українських учених з селекції м’яти, вивчення біологічних і біохімічних особливостей культури, а також її продуктивного потенціалу. Відмічено когорту науковців різного профілю, які вклали значний внесок у справу розвитку «м’ятного виробництва» та поширення виду в умовах культури. Проаналізовано хронологію витоків промислового вирощування м’яти перцевої в умовах вітчизняної культури з метою отримання м’ятної ефірної олії. Вказано хронологію обсягів виробництва м’ятної продукції та площі зайняті під цією культурою. За результатами тривалих досліджень багатьма поколіннями науковців обґрунтовано можливості ефективного вирощування й переробки м’яти перцевої в Україні. Зазначено і потребу подальшого системного вивчення культури м’яти та популяризації її комплексного використання.

1. Шелудько Л.П. М’ята перцева (селекція і насінництво). Полтава : ВАТ Видавництво «Полтава», 2004. 200 с.
2. Львов Н.А., Яковлева С.В. Изучение и селекция перечной мяты. Тр. по прикл. бот. генет. и селекции. Лубны: Видання Української дослідної станції лік. рослин, 1930. Т. 23. С. 431-510.
3. Briquet I. Les labiees des Alpes Maritimes. Part 1. In Nateriaux pour server a l' histoire de la flore des Alpes Maritimes 1, Geneve et Basle, 1891. P. 18-97.
4. Bruckner G. Uber die Bastardnatur der Mentha piperita L. Angewandte Botanik, 1928. Bd. 10. H.1. S. 87-103.
5. Cumus A. Roure Bertrand Fils. 1911. Oct.3.
6. Hummelbauer W.V., Hindes W. Die fortpflanzungaverbattmisse der Pfefferminse and `ihrer multmablichen Stammelter. Heil und qewurz-Pflansen, 1928. Bd. X1. H. 1.
7. Адмиральская С.А. Цитолого-эмбриологический анализ развития цветка новой аллополиплоидной форми перечной мяты. В кн.: Сборник научно-исследовательских работ по масличным и эфиромасличным культурам. Москва: Наука, 1960. С. 207-216.
8. Резникова С.А., Лиштванова Л.Н., Макаров В.В. К ресинтезу мяты перечной. В кн.: Актуальные проблемы изучения эфиромасличных растений и эфирных масел. Кишинев : АН Молд. ССР. 1970. С. 26-27.
9. Murray M.J., Lincoln D.E., Marble P.M. Oil composition Mentha aquatica x M. spicata F1 hubrids in relation to the origin of M. piperita. Canad. Gunet. Cytol. 1972. V. 14. , N 1. P.13-19.
10. Шелудько Л. П., Куценко Н.І Лікарські рослини (селекція і насінництво). Полтава : ТОВ «Копі-центр», 2013. 476 с.
11. Попова Н.В., Литвиненко В.И., Куцанян А.С. Лекарственные растения мировой флоры: энциклопед. справочник. Харьков : Диса плюс, 2016. 540 с.
12. Львов Н.А. Результаты селекционной работы с перечной мятой на Лубенской опытной станции. В кн.: Дневник Всесоюзного съезда ботаников. Ленинград, 1928. С. 292-294.
13. Шелудько Л. П. Селекція м’яти перцевої в умовах Лісостепу України. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. Т. 3. Київ : Логос, 2001. С. 218-224.
14. Мишалов М., Закордонець А., Кучмай Г., Погода С. Культура м’яти. Лубни : Видання Української дослідної станції лік. рослин, 1936. С.3-4.
15. Мустяце Г.И. Культура мяты перечной. Кишинев : Штиинца. 1985. 165 с.

1. Sheludʹko L.P. (2004). Mʺyata pertseva (selektsiya i nasinnytstvo) [Peppermint (breeding and seed production]. Poltava : VAT Vydavnytstvo «Poltava». 200 s [in Ukrainian].
2. L'vov N.A., Yakovleva S.V. (1930). Izucheniye i selektsiya perechnoy myaty. [The study and selection of peppermint]. Tr. po prikl. bot. genet. i selektsii. [Proceedings on applied botany, genetics and selection]. Lubny:Vydannya Ukrayinsʹkoyi doslidnoyi stantsiyi lik. roslyn. T. 23. S. 431-510 [in Russian].
3. Briquet I. (1891). Les labiees des Alpes Maritimes. Part 1. In Nateriaux pour server a l' histoire de la flore des Alpes Maritimes 1, Geneve et Basle. P. 18-97.
4. Bruckner G. (1928+. Uber die Bastardnatur der Mentha piperita L. Angewandte Botanik, Bd. 10. H.1. S. 87-103.
5. Cumus A. (1911). Roure Bertrand Fils. Oct.3.
6. Hummelbauer W.V., Hindes W. (1928). Die fortpflanzungaverbattmisse der Pfefferminse and `ihrer multmablichen Stammelter. Heil und qewurz-Pflansen, Bd. X1. H. 1.
7. Admiral'skaya S.A. (1960). Tsitologo-embriologicheskiy analiz razvitiya tsvetka novoy allopoliploidnoy formi perechnoy myaty. [Cytological and embryological analysis of flower development of a new allopolyploid form of peppermint]. V kn.: Sbornik nauchno-issledovatel'skikh rabot po maslichnym i efiromaslichnym kul'turam. [Cytological and embryological analysis of flower development of a new allopolyploid form of peppermint]. Moskva: Nauka. S. 207-216 [in Russian].
8. Reznikova S.A., Lishtvanova L.N., Makarov V.V. (1970). K resintezu myaty perechnoy. [To the resynthesis of peppermint]. V kn.: Aktual'nyye problemy izucheniya efiromaslichnykh rasteniy i efirnykh masel. [Actual problems of studying essential oil plants and essential oils]. Kishinev : AN Mold. SSR. S. 26-27 [in Russian].
9. Murray M.J., Lincoln D.E., Marble P.M. (1972). Oil composition Mentha aquatica x M. spicata F1 hubrids in relation to the origin of M. piperita. Canad. Gunet. Cytol. V. 14. , N 1. P.13-19.
10. Sheludʹko L. P., Kutsenko N.I (2013). Likarsʹki roslyny (selektsiya i nasinnytstvo). [Medicinal plants (breeding and seed production)]. Poltava : TOV «Kopi-tsentr», 476 s [in Ukrainian].
11. Popova N.V., Litvinenko V.I., Kutsanyan A.S. (2016). Lekarstvennyye rasteniya mirovoy flory: entsikloped. spravochnik. [Medicinal plants of the world flora: encyclopedia. directory]. Khar'kov : Disa plyus. 540 s [in Russian].
12. L'vov N.A. (1928). Rezul'taty selektsionnoy raboty s perechnoy myatoy na Lubenskoy opytnoy stantsii. [The results of breeding work with peppermint at the Lubenskaya Experimental Station]. V kn.: Dnevnik Vsesoyuznogo s"yezda botanikov. [Diary of the All-Union Congress of Botanists]. Leningrad. S. 292-294 [in Russian].
13. Sheludʹko L. P. (2001). Selektsiya mʺyaty pertsevoyi v umovakh Lisostepu Ukrayiny. Henetyka i selektsiya v Ukrayini na mezhi tysyacholitʹ. [Peppermint breeding in the conditions of the Forest Steppe of Ukraine. Genetics and breeding in Ukraine on the verge of millennia]. T. 3. Kyyiv : Lohos,. S. 218-224 [in Ukrainian].
14. Myshalov M., Zakordonetsʹ A., Kuchmay H., Pohoda S. (1936). Kulʹtura mʺyaty. [Mint culture]. Lubny : Vydannya Ukrayinsʹkoyi doslidnoyi stantsiyi lik. Roslyn. S.3-4 [in Ukrainian].
15. Mustyatse G.I. Kul'tura myaty perechnoy. [Peppermint culture]. Kishinev : Shtiintsa. 1985. 165 s [in Russian].