У статті висвітлено діяльність етнографа, культурно-громадського діяча, педагога Климента Квітки (1880-1953). Акцентовано увагу на вагомих результатах його науково-дослідницької роботи як етнографа, музикознавця-фольклориста, який зібрав і систематизував понад шість тисяч українських, білоруських, російських народних пісень. Записав, активно використовуючи новітні тогочасні технічні засоби, голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців, зберігши їх для наступних поколінь. Разом з Лесею Українкою активно займався вивченням і збереженням самобутньої творчості кобзарів. Климент Квітка написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, створив низку навчальних і методичних посібників. Хоча у колективній пам’яті українців залишився, насамперед чоловіком Лесі Українки. Але таке уявлення про Климента Квітку є надзвичайно спрощеним і некоректним.

Констатовано, що під час національно-визвольних змагань, восени 1917-го К. Квітка був обраний заступником Генерального секретаря судових справ Української Центральної Ради, пізніше – заступником міністра юстиції Української народної Республіки. К. Квітка був випускником юридичного відділення Київського університету. З 1920 року, працюючи на посаді професора в Академії наук Української СРР, заснував відділ музичної етнографії. Паралельно займався викладацькою діяльністю у Київському інституті імені Миколи Лисенка. Наукова діяльність Климента Квітки забезпечила піднесення української фольклористики на небачений до того часу високий рівень. Климент Квітка підкреслював, що народознавство має стати державною справою. При написанні роботи використано загально-історичні (порівняльно-історичний, ретроспективний методи). Також активно був використаний метод джерелознавчого аналізу

1. Балаян В. Климентій Квітка і вірменська музика. Сумщина. 1996, №123, 25 грудня. С. 4.
2. Бугрим В. Хто такий Климент Квітка: до 140 річчя від дня народження. Ярмарок. 2019. №19, 8 травня. С. 3.
3. Сало В. І. Відомий український діяч дореволюційного та радянського періоду – Климент Квітка. Сумщина: від Київської Русі до сьогодення. Суми, 2003. С. 206-207.
4. Діброва Г. Скарбник української пісні. Вісті Роменщини. 2001. № 125, 26 вересня. С. 2.
5. Дробялко В. Фольклорист світової слави. Вперед.1983. № 53, 25 жовтня. С. 3.
6. Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. 2-е вид., випр. К. : Факт, 2007. 640 с.
7. Іваницький А. Перевидання «українських народних мелодій» К. Квітки: наукове значення, проблематика. Народна творчість та етнографія. 2005. № 6. С. 4-17.
8. Квітка К. В. Вибрані статті. Ч. 1.Київ : Музична Україна, 1985. 141 с.
9. Квітка К. В. Вибрані статті. Ч. 2. Київ : Музична Україна, 1986. 150 с.
10. Квитка К. Избранные труды. В 2 т. Т.1 / Сост. и коммент. В. Л. Гошовского. Москва: Сов. композитор. 1971. - 384 с.
11. Кислиця П. Хто згадує імена найкращі… До 125-річчя від дня народження К.Квітки. Земляки: Альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип.2.Суми, 2005. С. 90-114.
12. Кузик В. Климент Квітка. Коментарі до біографії. Українська музична спадщина. К., 1989. С. 127-133.
13. Лук’янчук Г. Климент Квітка. Хто він? Слово просвіти. 2017. № 14, 19-25 жовтня. С. 13.
14. Мандзюк Д. «Слухайте, се Скубій співає! Коли вн умре, той тоді знатимуть, як він співав. Країна. 2018. №49, 20 грудня. С.47-50.
15. Мудрик П. Лицар пісні : до 130-річчя від дня народження Климента Квітки (1880-1953). Суми і Сумчани. 2010. №7, 12 лютого. С. 16.
16. Нестеренко П. Вчений, музикознавець, фольклорист. Урядовий кур’єр. 2005, № 32, 5 лютого. С. 8-9.
17. Сімчук О. Леся Українка і вередливі кобзарі : як починався український звукозапис. Літературна Україна. 2019. №27, 3 серпня. С. 20.
18. Северин В. Наш земляк Климент Квітка. Вісті Роменщини. 2011. № 35, 16 листопада. С. 3.
19. Третяченко Т. Листи Климента Квітки до Олени Пчілки. Слово і час. 2017. №12. С. 87-123.
20. Хвостенко Г. Шлях Климетія Квітки до 125–річчя з дня народження Лесі Українки. Сумщина. 1996. № 28, 23 лютого. С.4.
21. Шевчук О.В. Сборник К.В. Квитки «украинские народные мелодии и творчество украинских композиторов 20-х годов. Народна творчість та етнографія. 1980. №1. С.30-45.
22. Юзедочик О. З історії Кабінету музичної етнографії ВУАН. Народна творчість та етнографія. 1999. №5-6. С.116-125.

1. Balaian, V. (1996). Klymentii Kvitka i virmenska muzyka [Klymentii Kvitka and armenian music]. Sumschyna [Sumy Region]. No. 123. 4 [in Ukrainian].
2. Buhrym, V. (2019). Khto takyi Klyment Kvitka : do 140 richchia vid dnia nadorzhennia [Who is Klyment Kvitka : to the 140th anniversary of the birth]. Yarmarok [Funfair]. No. 19. 3 [in Ukrainian].
3. Salo, V.I. (2003). Vidomyi ukrainskyi diiach dorevoliutsiinoho ta radianskoho periodu - Klyment Kvitka [The famous Ukrainian figure of pre-revolutionary and soviet period - Klyment Kvitka]. Sumschyna : vid Kyivskoi Rusi do sohodennia [Sumy Region : from Kyiv Rus to the present]. Sumy. 206-207 [in Ukrainian].
4. Dibrova, H. (2001). Skarbnyk ukrainskoi pisni [Treasurer of a Ukrainian song]. Visti Romenschyny [Romny News]. No. 125. 2 [in Ukrainian].
5. Drobialko, V. (1983). Folkloryst svitovoi slavy [Folklorist of the world fame]. Vpered [Ahead]. No. 53. 3 [in Ukrainian].
6. Zabuzhko, O. (2007). Notre Dame d’Ukraine : Ukraina v konflikti mifolohii [Notre Dame d’Ukraine : Ukraine in the conflict of mythology] (2nd ed., rev). Kyiv: Fakt. 640. [in Ukrainian].
7. Ivanytskyi, A. (2005). Perevydannia ”ukrainskykh narodnykh melodii” K.Kvitky : naukove znachennia, problematyka [Reedition of the “Ukrainian folk melodies” of K. Kvitka : scientific importance, problematics]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography]. No. 6. 4-17 [in Ukrainian].
8. Kvitka, K.V. (1985). Vybrani statti [Selected articles] (Vol.1). Kyiv: Muzychna Ukraina. 141 [in Ukrainian].
9. Kvitka, K.V. (1986). Vybrani statti [Selected articles] (Vol.2). Kyiv: Muzychna Ukraina. 150 [in Ukrainian].
10. Goshovskii, V.L. (1971). Izbrannyye trudy [Selected works] (Vol.1). Moskva : Sov. kompozitor. 384 [in Russian].
11. Kyslytsia, P. (2005). Khto zhaduie imena naikraschi...Do 125-richchia vid dnia narodzhennia K. Kvitky [Who remembers the best names...To the 125th anniversary of the birth of K. Kvitka]. Zemliaky : Almanakh Sumskoho zemliatstva v Kyievi [Countrymen : Almanac of Sumy community in Kyiv]. No. 2. 90-114 [in Ukrainian].
12. Kuzyk, V. (1989). Klyment Kvitka. Komentari do biohrafii. Ukrainska muzychna spadschyna [Klyment Kvitka. Commentaries to his biograophy. The Ukrainian musical heritage]. Kyiv, 127-133 [in Ukrainian].
13. Lukianchuk, H. (2017). Klyment Kvitka. Khto vin? [Klyment Kvitka. Who is he?]. Slovo prosvity [Enlightenment’s word]. No. 14. 19-25 [in Ukrainian].
14. Mandziuk, D. (2018). “Slukhaite, se Skubii spivaie! Koly vin umre, toi todi znatymut, yak vin spivav” [Listen, Skubii is singing! When he dies, they will know how he sang]. Kraina [Country]. No. 49. 47-50 [in Ukrainian].
15. Mudryk, P. (2010). Lytsar pisni: do 130-richchia vid dnia narodzhennia Klymenta Kvitky (1880-1953) [Knight of the song: to the 130th anniversary of the birth of Klyment Kvitka (1880-1953)]. Sumy i Sumchany [Sumy and Sumy citizens]. No. 7. 16 [in Ukrainian].
16. Nesterenko, P. (2005). Vchenyi, muzykoznavets, folkloryst [Scientist, musicologist, folklorist]. Uriadovyi kurier [Government courier]. No. 32. 8-9 [in Ukrainian].
17. Simchuk, O. (2019). Lesia Ukrainka i veredlyvi kobzari: yak pochynavsia ukrainskyi zvukozapys [Lesia Ukrainka and naughty kobzars: how did Ukrainian sound record begin]. Literaturna Ukraina [Literary Ukraine]. No. 27. 20 [in Ukrainian].
18. Severyn, V. (2011). Nash zemliak Klyment Kvitka [Our countryman Klyment Kvitka]. Visti Romenschyny [Romny News]. No. 35. 3 [in Ukrainian].
19. Tretiachenko, T. (2017). Lysty Klymenta Kvitky do Oleny Pchilky [Letters of Klyment Kvitka to Olena Pchilka]. Slovo i chas [Word and time]. No. 12. 87-123 [in Ukrainian].
20. Khvostenko, H. (1996). shlialh Klymentiia Kvitky: do 125-richchia z dnia narodzhennia Lesi Ukrainky [The way of Klymentii Kvitka: to the 125th anniversary of the birth of Lesia Ukrainka]. Sumschyna [Sumy Region]. No. 28. 4 [in Ukrainian].
21. Shenchuk, O.V. (1980). Sbornik K.V. Kvitki - “ukrainskiye narodnyye melodii i tvorchestvo ukrainskikh kompozitorov 20-kh godov” [The collection of K.V. Kvitka - “the Ukrainian folk melodies and creative work of Ukrainian composers of the 20th]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography]. No. 1. 30-45 [in Russian].
22. Yuzedochyk, O. (1999). Z istorii Kabinetu muzychnoi etnohrafii VUAN [From the history of the Cabinet of musical ethnography of All-Ukrainian Academy of Sciences]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography]. No. 5-6. 116-125 [in Ukrainian].