В добу сучасних трансформаційних процесів українське суспільство вступило без довгострокових стратегічних орієнтирів. Історичні та соціальні науки не змогли напрацювати надійних дороговказів в майбутнє. Тому зростає увага до ідей, які можуть акумулювати досвід, віру, знання і надії людей, але поки що знаходяться в кайданах стереотипів або в тенетах фрагментів застарілих парадигм. Одним із таких понять, яке потребує наповнення новим смислом в сучасних умовах, виступає землецентризм.

Наукове осмислення проблеми потребує позбавлення від ототожнення геоцентризму та землецентризму, усвідомлення глибини зв’язку землецентризму з сільськогосподарською діяльністю людей, з їхнім відношенням до природи, до смислу своєї праці, до майбутнього. Наслідком наукової демаркації постає усвідомлення геоцентризму як планетарно-світоглядного вчення відповідної доби, а землецентризм виступає як соціально-духовна програма з ознаками дороговказу в майбутнє. Землецентризм із нонсенсу для деякої частини наукової спільноти перетворюється на продуктивну ідею, яка синтезує традиційні уявлення минулого, втілює досягнення науки та технології сьогодення, а також закладає соціокультурне підґрунтя для входження в майбутнє.

Землецентризм проходить еволюцію від ідеї через концепцію до життєздатної програми. Така життєздатність спирається на тисячі років єдності людей із землею, тобто на силу землеробства, обрії землекористування, можливості культури землеробства. Це означає, що землецентризм із історичного периферійного терміну перетворюється на конструктивне поняття, яке надає нові смисли українській ідентичності в умовах сучасних трасформацій.

1. Бездрабко В. В. Сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної біографістики. Панченко П.П., Кириленко І.Г., Вергунов В.А. Аграрна історія України: еволюція соціально-економічних відносин. Київ : Аграрна наука. 2014. 536 с.
2. Ушинский К. Изб. педаг. произв. Москва : Учпедгиз. 1945. 566 с.
3. Чарльз Хаммель. Дело Галилея. Есть ли точки соприкосновения науки та богословия? Москва. 1998.
4. Делез Ж. Логика смысла. Москва.1998. 474 с.
5. Черникова И.В. Филослфия и история науки. Томск. 2001.360 с.
6. Коржов Г. Социокультурная легитимность предпринимательства в украинском обществе первого десятилетия трансформаций. Социология: теория, методы, маркетинг. 2005. С. 3
7. Сталість землеробства: проблеми і шляхи вирішення /В.Ф. Сайко, А.М. Малієнко, Г.А. Мазур та інш./ Київ :Урожай.1993. 320 с.
8. Вергунов В.А., Костєв В.М. Культура землеробства як фактор цивіліогенезу

1. Panchenko P.P., Kyrylenko I.G., Vergunov V.A. Agrarna istorija Ukrai'ny: evoljucija social'no-ekonomichnyh vidnosyn. [Agrarian history of Ukraine: the evolution of socio-economic relations]. Kyi'v : Agrarna nauka. 2014. 536 s. [In Ukrainian].
2. Ushynskyj K. Yzb. pedag. proyzv. Moskva : Uchpedgyz. 1945. 566 s. [in Russian].
3. Charl'z Hammel'. Delo Galileja. Est' li tochki soprikosnovenija nauki ta bogoslovija? [The case of Galileo. Are there points of contact between science and theology?]. Moskva. 1998.
4. Delez Zh. Logika smysla. [Logic of meaning]. Moskva.1998. 474 s.
5. Chernikova I.V. Filoslfija i istorija nauki. [Philosophy and history of science]. Tomsk. 2001.360 s.
6. Korzhov G. Sociokul'turnaja legitimnost' predprinimatel'stva v ukrainskom obshhestve pervogo desjatiletija transformacij. [Sociocultural Legitimacy of Entrepreneurship in Ukrainian Society in the First Decade of Transformations]. Sociologija: teorija, metody, marketing. [Sociology: theory, methods, marketing]. 2005. S. 3
7. Stalіst' zemlerobstva: problemi і shljahi virіshennja [Sustainability of agriculture: problems and solutions]. /V.F. Sajko, A.M. Malієnko, G.A. Mazur ta іnsh./ Kiїv :Urozhaj.1993. 320 s.
8. Vergunov V.A., Kostjev V.M. Kul'tura zemlerobstva jak faktor cyviliogenezu. [Culture of agriculture as a factor of civiliogenesis]. Kyi'v. 2002. 72 s.