ukr | eng
ННСГБ НААН  

Електронне наукове фахове видання
Історія науки і біографістика
2018 — № 1
Стаття № 19
Усі номери /  2018 №1 /  Стаття №19
 
19 Професор М.В. Винокуров про розвиток вагонного господарства на залізницях колишнього СРСР (1917–1937 рр.) повна стаття
https://doi.org/
Устяк Н.В. 		Сторінки: 286-299
Короткий огляд

Означений у статті період розвитку молодої радянської держави вже у перших роках свого існування характеризувався динамічним розвитком усіх галузей народного господарства та стрімким зростанням вантажообігу в країні. Все це вимагало значного оновлення та модернізації рухомого складу залізниць і зміцнення виробничо-технічної бази для ремонту вагонного парку. Професор Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, М.В. Винокуров був свідком цих процесів і тому опублікував низку статей, присвячених аналізу розвитку вагонного господарства в країні, зокрема за перших 30 років її існування.

М.В. Винокуров передбачав, що в галузі пасажирського вагонобудування у післявоєнний період буде відзначено перехід до масової побудови суцільнометалевих вагонів. Основними перевагами мали стати достатня міцність, зниження тари, підвищення строку служби та значне збільшення вагонного пробігу між ремонтами. У вітчизняних нових суцільнометалевих вагонах використовувалася примусова вентиляція з очищенням пилу та підігрівом повітря у зимовий час. Найважливішим завданням вагонобудування на найближчу перспективу було визначено зменшення ваги тари вагону. Ось чому в 1946 р. Всесоюзний науково-дослідний інститут залізничного транспорту розробив макетний проект критого полегшеного вагону. Внаслідок цього у цьому вагоні було більш раціональним пропорційний розподіл матеріалу, що давало змогу знизити тару на 2,75 т.
Ключові слова
залізничний транспорт, вагонне господарство, вагони, наука, техніка
Список використаних джерел та літератури
  1. Винокуров Мих. Вас. (1890–1955). Железнодорожный транспорт : энцикл. / гл. ред. Н. С. Конарев. Москва : Большая Рос. энцикл., 1994. С. 543.
  2. Вагоны / под ред проф. М. В. Винокурова. Москва : Трансжелдориздат, 1953. 704 с.
  3. Вагоны : конструкция, теория и расчет (учебник) / под ред. проф. Л. А. Шадура и проф. И. И. Челнокова. Москва : Транспорт, 1965. 439 с.
  4. Данилов В. Н. Железнодорожный путь и его взаимодействие с подвижным составом. Москва : МПС, 1961. 192 с.
  5. Чернышев М. А. Практические методы расчета пути. Москва : Транспорт, 1967. 235 с.
  6. Винокуров М. В. Техника железных дорог. 1947. № 11. С. 22–25.
  7. Лазарян В. А., Блохин Е. П., Стамблер Е. Л. Движение легковесных вагонов в составах тяжеловесных поездов. Труды ДИИТ. Москва : Транспорт, 1968. Вып. 76. С. 34–36.
References
  1. Konarev, N. S. ed. (1994). Vinokurov Mih. Vas. (1890–1955). Zheleznodorozhnyiy transport : entsiklopediya [Railway transport : encyclopaedia]. Moskow : Nauchnoe izd-vo «Bolshaya Rossiyskaya entsiklopediya». 543. [in Russian].
  2. Vinokurov,  M. V. (1953). Vagonyi [Wagons]. Moskow : Transzheldorizdat. 704. [in Russian].
  3. Shadur, L. A. and Chelnokov, I. I. eds. (1965). Vagonyi : konstruktsiya, teoriya i raschet (uchebnik) [Wagons : construction, theory and calculation]. Moskva : Transport, 439. [in Russian].
  4. Danilov, V. N. (1961). Zheleznodorozhnyiy put i ego vzaimodeystvie s podvizhnyim sostavom [Railway track and its interaction with rolling stock]. Moskva : Vsesoyuznoe izdatelsko-poligraficheskoe obedinenie MPS, 192. [in Russian].
  5. Chernyishev, M. A. (1967). Prakticheskie metodyi rascheta puti [Practical methods for calculating the path]. Moskow : Transport, 235. [in Russian].
  6. (1947). Vinokurov M. V. Tehnika zheleznyih dorog [Engineering of railways]. 11. 22–25. [in Ukrainian].
  7. Lazaryan, V. A., Blohin, E. P. and Stambler, E. L. (1968). Dvizhene legkovesnyih vagonov v sostavah tyazhelovesnyih poezdov [Movement of light-weight wagons in heavy train formations] Trudyi DIIT. Moskow : Transport, 76. 34–36. [in Ukrainian].

Титульна сторінка Видання
© Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН, 2018