Упрощенная HTML-версия
102
МІСЦЕ І РОЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО НАУКОВОГО ФАХОВОГО
ВИДАННЯ – МІЖВІДОМЧОГО ТЕМАТИЧНОГО ЗБІРНИКА
«ІСТОРІЯ НАУКИ І БІОГРАФІСТИКА»
У СИСТЕМІ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ УКРАЇНИ
До 10-річчя виходу в світ
О.П. Анікіна
к.і.н., с.н.с., провідний науковий співробітник
сектору наукової бібліографії та біографістики
Інституту історії аграрної науки
Серед численних основних джерел наукової інформації давно визнано
періодичні видання, які є оперативними засобами комунікацій науковців.
Також журнали – це складова наукової літератури, основа для визначення
рейтингу вченого. Їх навіть називають «атомом наукового зв’язку». Науковий
журнал (академічний журнал), що рецензується – це журнал, в якому
публікуються роботи з певної галузі або напряму
Періодичні видання, друковані чи електронні, являються одним із основних та
головних складових
У них концентрується до 70% усієї
наукової інформації. Такі журнали є рецензовані чи реферовані (крім них
окремо існують реферативні, що публікують лише короткі резюме на наукові
праці, вони відносяться до науково-допоміжних видань).
Авторитет наукового журналу формується упродовж тривалого періоду.
Престиж видання відображає вплив багатьох чинників, не всі з яких виражені
кількісно.
Наукові журнали вважаються найбільш успішними та вдалими засобами
комунікації з чіткими та зрозумілими способами поширення результатів
наукових досліджень. Оперативна можливість обмінюватися новими думками,
теоріями, висновками та узагальненнями з тих чи інших пошуків завжди
цінувалася та активно використовувалася науковцями. Періодика є місцем для
критичного розгляду нових знань та швидкого поширення ідей, актуальної
наукової та технічної інформації зокрема, і наукового спілкування в цілому.
Вона є найбільш ефективним засобом розповсюдження та репрезентації
наукової інформації. Оприлюдненню праці в науковому журналі може
передувати друк препринту.
Функціонування вітчизняної наукової періодики має певні особливості.
Раніше всі вітчизняні журнали були доступними і надавали можливість не
високої вартості публікацій, єдиним критерієм відбору був науковий рівень.
Нині в Україні на шляху налагодження системи наукової комунікації
виникають певні труднощі. За сучасними офіційними вимогами вчені
обов’язково повинні мати статті як у вітчизняних, так і зарубіжних часописах,
що входять до наукометричних баз. Авторитетні бази забезпечують можливість
розміщення статей у передових наукових спеціалізованих журналах. На жаль
видання за кордоном наукових статей не завжди доступне для українських
учених. Так виникають часописи, редколегії яких на перше місце ставлять
можливість заробити кошти, не приділяючи значення належному науковому