Упрощенная HTML-версия
64
системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)
.
. Бібліотечна енциклопедія
тлумачить це поняття як сукупність даних, отриманих та накопичених в процесі
розвитку науки і практичної діяльності людини для багатоцільового
використання в суспільному виробництві та управлінні, що зафіксовані на
будь-якому носії інформації. У інших джерелах вони визначаються як
перероблені та систематизовані дані; як інформація; як окремі документи, як
масиви документів, котрі входять до складу інформаційних систем; як знання,
зафіксовані на матеріальних носіях .
Інформаційний ресурс має свої особливості, які відчутно впливають на
процеси його формування, забезпечення доступності, а саме:
- практично невичерпний;
- має потенційне значення (не самостійний);
- після використання не зникає, а зберігається і навіть зростає;
- ефективність повторного застосування пов'язана з ефектом повторного
застосування знань;
- виступає формою безпосереднього включення науки до складу
продуктивних сил;
- виникає в результаті не просто розумової праці, а її творчої частини;
- перетворення знань в інформаційний ресурс залежить від можливостей
їх кодування, розподілу і передачі.
Б
удь-яка суспільна діяльність безпосередньо або опосередковано
пов'язана з отриманням, виробництвом, споживанням інформації. Тобто можна
говорити про те, що практично всі сфери життєдіяльності суспільства залежать
від процесів інформаційного забезпечення.
Сільське господарство традиційно вважається найважливішою галуззю
народного господарства. Аграрна наука – фундамент аграрного виробництва,
що потребує постійного науково-освітнього забезпечення. Однією із основних
складових цього процесу є інформаційно-бібліотечне супроводження наукового
забезпечення агропромислового виробництва. Координацію цих функцій і
особливо їх методичне наповнення покладено на ННСГБ НААН, яка відповідно
чинного законодавства (Постанова Кабінету Міністрів України №1697 від
29.10.2003р.) є «… спеціальною бібліотекою загальнодержавного значення, що
виконує
функції
науково-дослідного
та
методичного
центру
сільськогосподарської галузі», з 1975 р. – галузевий депозитарій
сільськогосподарської та лісотехнічної літератури.
Є розуміння, що від чіткої структури інформаційного простору установи
залежить створення необхідних інструментів, використання яких дозволить
забезпечити кожному користувачу, серед яких посадові та службові особи
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фахівці
Посольств країн світу, науковці, аспіранти, докторанти, товаровиробники
сільськогосподарської продукції різних форм власності, викладачі, студенти,
співробітники спеціальних, спеціалізованих, публічних бібліотек
оперативний
доступ до матеріалів та документів бібліотечного фонду, а бібліотечним
фахівцям реалізувати нові форми та методи роботи з ними