Упрощенная HTML-версия
Найперша причина цього – зміна соціально-економічної ситуації, зменшення у
людей вільного часу, розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних
технологій.
Проте, не зважаючи на стрімкий розвиток в останні десятиліття КІТ,
питання бібліотечно-інформаційної роботи будуть завжди актуальними для
нашого суспільства. Ми чудово розуміємо, що людина, яка вільно володіє
навичками пошуку інформації, зможе почерпнути для себе максимум
потрібних знань. Адже написання наукових робіт – справа творча, і не завжди
корисний матеріал можливо почерпнути з сучасних засобів масової
інформації, які не спроможні передбачити потреби їх користувача. Тому
бібліотеки та архівні установи, з використанням, по можливості, технічних
засобів, залишаються, скарбницями інформаційного простору України.
Дійсно, інформація у сучасному світі – це стратегічний ресурс.
Спотворення інформації чи незаконне її розповсюдження може призвести до
серйозних наслідків. Отже, надійне збереження інформації та її захист є
досить актуальною проблемою.
Тому варто зазначити головні негативні чинники, які зумовлюють
сучасний стан українського інформаційного простору, зокрема:
– відсутність чіткої скоординованої державної інформаційної політики за
умов наявності й активного виконання кількох, на жаль, недостатньо
скоординованих державних програм за такими напрямами, як інформатизація,
формування і захист національного інформаційного ресурсу і простору тощо;
– інвестування інформаційних структур (як державних, так і приватних) за
“залишковим принципом” унаслідок економічних причин;
– експансія в Україну зарубіжних виробників інформаційної продукції, що
об’єктивно переважають національних за якістю продукції, економічними
можливостями, а також застосовують агресивну ринкову стратегію;
– недостатній професійний рівень працівників інформаційної сфери, брак
вітчизняної системи їхньої підготовки (особливо це стосується електронних
ЗМІ та нових інформаційних, зокрема, глобальних систем);
– технічне відставання інформаційної інфраструктури і її повна
залежність від постачання іноземної техніки, занепад вітчизняної
телекомунікаційної промисловості [4, с. 130].
Кожен із наведених чинників здатний зруйнувати національний
інформаційний простір, що призведе до негативних наслідків для держави і
суспільства. Тому для усунення чи послаблення впливу цих чинників
недостатньо окремих дій. Існує нагальна потреба в розробленні та втіленні
саме комплексу заходів з реформування національної інформаційної
діяльності.
Ця система має бути спрямована на вирішення трьох основних завдань:
1. Виявлення та оцінку джерел загроз інформаційному простору.
2. Розроблення, координацію та єдину державну політику (в галузі
інформаційної безпеки).
3. Розроблення та єдину державну політику в галузі міжнародних
інформаційних відносин, зокрема, в напрямі формування іміджу держави
[4, с. 130].
72